Блог | Про Польщу з Чеховим, або Тест Зеленського через "поліграф" на лояльність Трампу

Спочатку переповім своїми словами, що польський "одвічний дисидент" Адам Міхнік сказав на зустрічі з Сергієм Жаданом у Дрогобичі.

Отже.

В кожного народу завжди є свої фашисти, а біда в тому, що в Польщі це стає мейнстрімом;

якби Україна й Польща порозумілися, а не шукали, коли Україна обливається кров’ю, неіснуючих кісток у подіях, що були майже століття тому, ми б разом мали в Європі не менше значення, ніж Франція чи Німеччина; 

я [тобто Міхнік] – не русофоб, адже Чехов не відповідає за злочини Путіна.

Додам від себе.

Шанування Чехова наразі може сприйматися лише як "спогади про майбутнє", а поки що згадка про нього асоціюється в мене, перш за все, з Брандтом на колінах (до речі, в Польщі!): лише через саме таке каяття Росії й повернеться до нас Чехов.

А тепер – про рідне.

Трамп, поширивши інтерв’ю Лори Лумер із президентом України, супроводив його лаконічним коментарем: "Дуже добре!", що вельми важливо.

Справа в тому, що Лора Лумер є практично офіційним "наглядачем за лояльністю" Трампові, ретельно перевіряючи – як його улюблена блогерка – відданість різних політиків і чиновників чинному президенту США.

Тож Лумер (раніше умовно погана, але зараз умовно гарна) – це такий собі уособлений детектор брехні.

Так от, за її словами, під час розмови з Зеленським не було жодних заборонених тем, тобто нібито задоволені і замовник, і наглядачка.

Іспит, таким чином, успішно складено?