Блог | Підхід Федорова змінив хід війни: саме такі люди руйнують імперію зла

Я заходжу до нього в кабінет і сходу кажу:

– Міша, з 2014 року ти в мене вже сьомий. Але перший, хто на своєму місці.

Перший, кого я можу назвати справжнім міністром оборони.

Я чекала цього дня 12 років.

Ми обоє сміємося. Але в кожному жарті є доля жарту.

Міністр оборони в найбільшій в світі війні. Перші тижні призначення. Гігантська відповідальність.

Ми сидимо один навпроти одного, обмінюємось думками, планами.

Коли він говорить, про те, як технологічно зупинити росіян – в нього горять очі. Я знаю цей особливий настрій, коли в нього включається розумний драйв, азарт стратега. Коли весь свій ресурс він вкладає в те, щоб переграти ворога, придумати нестандартні рішення, перехопити ініціативу. Його мислення out of the box об'єктивно дуже допомогло країні, багато в чому змінило хід війни.

Ще навіть коли він де юре ніяк не був причетний до оборони. Тепер це його пряма зона відповідальності. І я бачу перед собою вдумливого, дорослого, українця з козацькою військовою хитрістю. Досвідченого урядовця в розквіті сил, який буквально живе тим, щоб зламати ворога і захистити своїх.

В розмові я прямо кажу йому, що в галузі військових технологій його призначення вважається одним з кращих рішень Президента.

Але на мою думку запізнілим як мінімум на кілька років. Кажу, що говорила публічно і особисто про зміну одного міністра влітку 2023, потім іншого влітку 2024. Але реальні зміни прийшли через роки.

Я знаю, що він не підтримає цей хід розмови. За всі роки, що ми знайомі він завжди мав одну відповідь на всі подібні питання: "Я в команді Президента". Він і справді командний гравець, і я мало бачила людей настільки вірних своєму керівництву. Відверто вірних, не тому що сьогодні так треба.

А тому, що це принципова позиція.

З тої нашої розмови минає п'ять місяців.

В середині липня 2026 чати військових, інженерів, виробників переповнені одним і тим же: "Невже Федорова поміняють?"

"Тільки ж з'явися нормальний міністр оборони!"

"Та ну, бути такого не може! Це ж якийсь пизд*ць!"

"Ну а що ви хотіли, він зупиняє відкати в оборонці на мільярди, ясно що таке не прощають!"

Військово-технологічний народ здивований, обурений, роздратований.

Багато хто з них досі лояльний до президента саме через Михайла.

Призначення його міністром сприймалося як ознака управлінської мудрості Першого.

Після призначення популярною була думка: "Що б там не казали, а Зеленський таки знає що робить.

Он призначив Федорова, Буданова, Хмару – так дійсно є шанс виграти війну".

Минає 5 місяців і уряд йде у відставку. А паралельно, непомітно відбувається дещо не менш важливе. А можливо і більш.

Наступ на оборонні компанії.

Тільки за крайні тижні відбулися обшуки в півдесятка великих виробників. Без ухвал суду.

З незаконним вилученням техніки і коштів. Як наприклад у виробника "Вирій". Зі смішними звинуваченнями в "завищених цінах", там де ціни об'єктивно одні з найнижчих по галузі.

В декого було з побиттями і погрозами, дехто по тихому відкупився.

Хтось не захотів мовчати і давати хабарі, і ці кейси стали відомі на всю країну.

Але незалежно від того мовчать чи йдуть публічно захищатися – тенденція одна.

Пішов наступ на тих, чиї системи втримують фронт.

Заберіть з фронту їхні вироби – і фронт впаде за години.

Як захистити індустрію військових технологій?

Як мінімум не мовчати і підтримувати виробників коли їх пробують "стригти".

Впровадити культуру аудиту від визнаних світових аудиторів, наприклад з великої четвірки. Тоді в деяких "правоохоронців" будуть менші апетити.

З іншого боку тоді буде вчасний аудиторський контроль.

А значить менше спокус для виробників завищувати ціни і зловживати державним бюджетом.

Як захистити всіх нас?

Сміливо відстоювати міністрів і виробників, які дають результати.

Під час війни єдиний критерій – ефективність. Все що вбиває ворога і зберігає нас – треба захищати. Все, що не працює – різко прощатись. Як переконати президента? Можливо варто йому сказати прямо.

– Володимир Олександрович, ви в нас шостий.

Але перший президент в історії України, в якого є шанс зруйнувати імперію зла.

На вас безпрецедентна відповідальність.

Ви можете зараз викинути тих, хто вам беззастережно вірний, хто працює нон стоп, хто живе війною. Можете вистрілити собі і всім нам в коліна.

А можете дати можливість вашим кращим виробникам, міністрам, управлінцям – руйнувати імперію разом. І так, вас будуть пробувати запараноїти, розказати, що навколо одна сволота.

"Всі крадуть, плетуть проти вас інтриги...

Всі на низькому старті на вибори!". Таким чином деякі "таланти" з близького оточення намагаються продати свою "дружбу". Бо тільки вони "друзі", всі інші "вороги". Само собою. Реальність інша.

В реальності війна з Росією на жаль тільки починається.

Противник буде йти до кінця.

Суспільство виснажене і розкачане на емоційних шакалячих експресах.

Розумних і ефективних управлінців стратегічного рівня у нас десятки. Справжніх дуерів, тих хто вміє бути, а не вдало здаватись.

А тих, хто готовий разом йти до кінця – взагалі одиниці. Бо тут потрібно бути ще й сміливим.

Ефективні люди давно хронічно вигорівші, по десятому колу.

Вони часто незручні, жорсткі в розмовах, вони не вилизують, рідко прогинаються. Але тільки з такими людьми ми зруйнуємо імперію зла.