Мирний план Китаю – бажання закінчити війну чи підступна пастка від союзників Кремля
24 лютого 2023 року Міністерство закордонних справ Китаю опублікувало свій так званий "мирний план" зі своїми ідеями щодо врегулювання війни Росії проти України (або "української кризи" як це досі називає КНР). План містить 12 пунктів, кожен з яких звучить вельми пафосно, але в найближчому розгляді є відображення абсолютно антизахідної політики офіційного Пекіну, який, щоправда, намагається догодити як колективному Заходу, так і своїм російським союзникам.
12 пунктів китайського плану стисло
В стислому вигляді пункти китайського плану виглядають так: 1. Повага до суверенітету всіх країн та захист територіальної цілісності.2. Відмова від "менталітету холодної війни". 3. Припинення військових дій. 4. Відновлення мирних переговорів. 5. Вирішення гуманітарної кризи. 6. Захист цивільного населення та військовополонених. 7. Забезпечення безпеки атомних електростанцій. 8. Зменшення стратегічних ризиків застосування ядерної зброї. 9. Сприяння експорту зерна. 10. Припинення "односторонніх санкцій". 11. Підтримка стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів постачань. 12. Сприяння післявоєнній відбудові.
Загалом вони сформульовані вельми непогано, але, як завжди, є багато нюансів.
Холодна реакція на китайський план від Заходу та України
Оприлюднення китайського плану вже викликало офіційну реакцію західних партнерів України. Так, генсек Північноатлантичного Альянсу Єнс Столтенберг зазначив, що "У НАТО немає довіри до Пекіну, оскільки він не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну".
Більш детально на китайський план відреагував радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван. "Моя перша реакція на це полягає в тому, що вони можуть зупинитися на першому пункті, а саме на повазі до суверенітету всіх націй". За його словами, війна в Україні "може закінчитися завтра", якщо Росія припинить нападати на Україну та виведе свої війська, адже "Україна не нападала на Росію, НАТО не нападало на Росію, США не нападали на Росію. Це була війна, яку розпочав Путін".
Також китайський план був відзначений 24 лютого у вечірній пресконференції президента України Володимира Зеленського. "Я не думаю, що це мирний план. Мені здається, що Китай просто висловив свої думки. Добре, що Китай почав говорити про війну в Україні". Також український президент зазначив, що "краще бачити Китай нейтральним, ніж в обіймах Росії", і ще раз нагадав про формулу миру України, яка має стати основою мирного врегулювання.
Антизахідна риторика КНР – проблемне місце мирного плану
Загалом китайський план дійсно виглядає як декларація про наміри і його реалізація потребує справжніх зусиль від офіційного Пекіну та його справжнього тиску на Росію. Плану не вистачає чітких вимог до агресора, але з урахуванням того, що Китай досі не визнає війну, а називає це "кризою", чекати більшого від Пекіну не можна. Найбільш дискусійними в китайському плані є два пункти, які яскраво відображають справжні політичні погляди КНР. Це, по-перше, пункт номер два, про те що "безпека не має забезпечуватись розширенням військових блоків", що є неприкритим натяком на НАТО і плани України приєднатись до альянсу після війни. По-друге, десятий пункт про "припинення односторонніх санкцій" є нездійсненним в принципі. Це свідчить як про ефективність санкцій проти Росії, яка через своїх китайських партнерів домагається їх зняти чи хоча б послабити, а також страх самого Пекіну перед такими санкціями Заходу.
Китайський план може обговорюватись тільки після відновлення територіальної цілісності України
З іншого боку, обидва проблемні пункти можна довго обговорювати дипломатичним шляхом, якщо буде виконаний перший пункт китайського плану про суверенітет і територіальну цілісність всіх країн. Треба згадати, що офіційно Китай підтримує територіальну цілісність України, тому згідно з пунктами його плану Україна має відновити контроль над своїми територіями в межах 1991 року. Якщо взяти до уваги, що це є одним з головних факторів перемоги України у війні, то виконання цього пункту Росією розблокує політичні перемовини абсолютно за всіма іншими пунктами китайського мирного плану.
Однак є вельми поширені побоювання багатьох експертів, що розмитий і неконкретний китайський мирний план не буде одностайно схвалений в Україні та на Заході, що дасть підстави Росії та Китаю використати це для подальшого зближення. Такий крок може стати помилковим для КНР, звісно, якщо вона не бажає зануритись у відкрите військове протистояння із США та Європою. Варто нагадати, що економіка Китаю надзвичайно залежна від експортних відносин із Заходом, а їхнє розірвання може привести до фатальних наслідків для Піднебесної. Чи є сенс ризикувати долею величезної країни заради допомоги міжнародному військовому злочинцеві в Кремлі – це питання має вирішити керівництво Китаю найближчим часом.
Отже, своїми "мирними ініціативами" Китай нагадує лінивого поліцейського, який бачить, як злочинець порушує закон, але не перешкоджає йому, а тільки свистить, що майже не допомагає зупинити правопорушення. Тому бажання КНР завоювати роль справді впливового лідера у світі має бути підкріплено реальними зусиллями з припинення злочинної війни, яку розв’язала Російська Федерація в Україні.