Блог | Мир в Україні: Китай має намір активізуватись

Є така думка, що КНР вже отримала від трощі Росії в Україні максимум можливої користі.

Тому тепер вона бажала б зупинити це неподобство, адже допомагати РФ і надалі вже навіть виглядає непристойно – при тому, що пристойність завжди для китайців мала певне значення, хоча й не завжди вирішальне.

А от вирішальним для них зараз поступово стає те, що є для Китаю максимально неприпустимим: обійдуться й без нього, адже Трамп, закінчивши хоч якось із Іраном, має встигнути суттєво зіграти в Європі за тимчасово сильнішого, яким наразі є, безперечно, Україна, до листопадневих виборів в Америці.

Ба більше: під китайськими потенційно миротворчими ногами вже починають потрохи плутатись найрізноманітніші араби з турками, а самому Китаєві програти їм дипломатичну першість взагалі було б ганебним.

Сі, звичайно, міг би все вирішити одним дзвінком, але ж Головному китайцеві важливо припинити війну в Україні не тихесенько, а максимально демонстративно й гучно: ось, мовляв, хто все вирішує на цій планеті, поки Трамп зайнятий чи то бальним залом, чи то Гренландією.

Ну а своєчасно й плідно спрацювавши на результат цієї війни – принагідно можна отримати, кажучи сучасною міжнародною мовою, ще й відповідні карти-козирі, а саме вплив на те, хто й де стане майбутнім президентом, а хто, кажучи вже не відвертою англійською, а фігуральною китайською, пропливатиме річкою Хуанхе.

Досвідчений колишній директор радгоспа вже, приміром, підметушився.

(Як я зазначав раніше, є певна інформація, нібито Сі чітко дав зрозуміти: Китай підтримує Білорусь у тому, щоб вона не надавала жодних можливостей для будь-яких бойових дій Путіна з її території.)