Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Хто й руйнує євроатлантичну солідарність, так це Угорщина

37,8 т.
Хто й руйнує євроатлантичну солідарність, так це Угорщина

4 квітня 1949 року 12 країн підписали Північноатлантичну хартію про систему колективної безпеки. Головним завданням ново створеної Організації став колективний захист демократичних свобод і протидія поширенню комуністичної експансії. За роки свого існування НАТО стало найсильнішим військово-політичним альянсом у світі, провівши багато успішних військових операцій у різних куточках планети.

З початку російського вторгнення в Україну країни НАТО надали Києву фінансову та військово-технічну підтримку на суму близько 120 мільярдів доларів, що дозволяє українській армії протистояти другій армії у світі та планувати звільнення всіх тимчасово окупованих територій. Того ж 4 квітня, але вже 2023 року Фінляндія стала 31-м членом Альянсу. За повні 74 роки існування коло країн Північноатлантичного договору значно розширилося. Альянс давно став гарантом безпеки в регіоні півночі Атлантики і продовжує це робити ширше у світі.

За роки свого існування НАТО провело значну кількість військових операцій з метою деескалації конфліктів у багатьох гарячих точках. І от нарешті через 19 років Альянс знову розширився у східному напрямку, точніше у північно-східному. Москва у відповідь лише пробубоніла, що Гельсінкі тепер у  ворожому таборі і стає можливою мішенню для російських ракет. Однак Кремль ніяк не може зрозуміти, що своєю шовіністичною політикою стосовно власної переваги над іншими народами, ширенням небезпек та загроз усьому світу, а також широким військовим вторгненням в Україну продемонстрував власні агресивні плани підкорення низки інших країн, свою варварську поведінку на міжнародній арені, неприйнятні дії у відношенні до сусідів, що лише сприяло розширенню НАТО. Російська Федерація розв'язала війну проти України, за словами Кремля, щоб уникнути приєднання Києва до Північноатлантичного договору, що нібито створить нові загрози безпековій ситуації для РФ. У лютому 2022 року Україна була досить далека від процесу вступу до Альянсу. Москва це добре знала, але вигадала привід для вторгнення, щоб якось  пояснити своїй громадськості чому пішла війною проти добросусідського народу. Тому під час церемонії з нагоди вступу Фінляндії до НАТО держсекретар США Е. Блінкен підкреслив, що все це стало можливим лише завдяки політиці Володимира Путіна. Тепер Російська Федерація отримала додаткові 1271,8 кілометра нового кордону з країнами НАТО, що фактично вдвічі більше, ніж було до приєднання Фінляндії до Альянсу. Для порівняння, РФ мала 195,8 км кордону з Норвегією, 333,7 км з Естонією, 270,5 км з Латвією, 266 км з Литвою і 232 км з Польщею.

У річницю створення Північноатлантичного договору та урочистого вступу Фінляндії до Альянсу після шестирічної перерви було організовано і проведено засідання Комісії Україна-НАТО. Відбулися предметні дискусії щодо посилення військової підтримки Києва з боку Альянсу та перспективи членства України в Організації. Україна хоче якнайшвидше стати членом НАТО, адже євроатлантичний напрямок розвитку країни виписаний у тексті Конституції України. 79% українців хочуть приєднання країни до Альянсу. Міністри закордонних справ НАТО погодили програму підтримки України у зближенні з Організацією. Наступний саміт НАТО у Вільнюсі в липні цього року, на який запрошено президента України Володимира Зеленського, дуже важливий для Києва. Незважаючи на міжнародні гарантії територіальної цілісності за Будапештським меморандумом усіма провідними ядерними державами – США, Росією, Великою Британією, Францією, Україна не уникла нападу на свою територію, причому з боку країни, яка гарантувала Києву непорушність державних кордонів. Після помилок саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, коли Німеччина і Франція на вимогу Кремля відмовилися від процесу зближення Альянсу з Києвом, що вилилося через кілька років (2014 р.) у військовий напад РФ на український Крим і Донбас, рішення Гельсінкі та Стокгольма відмовитися від державного нейтралітету після широкого російського військового вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року стали свідченням того, що Альянс працює і йому довіряють. Євроатлантична інтеграція стала найкращим способом забезпечення власної безпеки для країн, які поділяють цінності демократії, права та міжнародної солідарності. Зараз НАТО об'єднує найрозвиненіші країни світу. Сучасна зброя, яка перемагає російського агресора, вироблена в країнах Альянсу. Різка антинатовська риторика з боку Москви є свідченням не загрози існуванню Російської Федерації, а перешкодою для здійснення російської агресії проти низки країн, захищених статтею 5 Атлантичного договору.  

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав візит до штаб-кватири НАТО глави української дипломатії Євгена Кулеби порушенням єдності Альянсу. Очевидно, що в офіційного Будапешта ніхто не питав дозволу на приїзд українського міністра до Брюсселя, але всі в країнах НАТО є свідками того, що євроатлантичну солідарність намагається зруйнувати якраз політика Угорщини, яка стала адвокатом інтересів Кремля на євроатлантичному просторі в багатьох питаннях потурання російській агресії проти України. Чим вмотивована така поведінка уряду Віктора Орбана – інше питання. Але лише Будапешт наважився вести переговори з Путіним про свої територіальні здобутки за рахунок України перед широкомасштабним вторгненням Росії. Цього не могли зробити патріоти, які в 1956 році підняли антирадянське повстання в Будапешті і загинули в нерівній боротьбі з окупаційними військами. Вони тоді боролися не лише проти радянського панування, але й за європейське та євроатлантичне майбутнє Угорщини. Тому, Петер Сіярто, сам не повинен порушувати єдність хоча б з угорськими борцями за незалежність, які віддали своє життя за демократичну європейську Угорщину без диктату Москви.      

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...