Блог | Гарантії безпеки Договору про ЄС значно кращі за статтю 5 Статуту НАТО, включаючи й участь США

Видання Die Welt розповіло про обговорення в ЄС вступу України й можливості надання їй військової допомоги з боку Євросоюзу.

"Взаємна [військова] допомога не є необов’язковою в рамках ЄС, а є зобов’язанням, закріпленим у договорі – у статті 42, пункті 7", – зазначила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вже зараз закликає європейських лідерів думати про те, як покроково буде виконуватися це зобов'язання, яке з моменту включення його у договір у 2009 році і донедавна вважалося радше формальним, адже стосовно оборони європейці повністю покладалися на НАТО.

Нині все змінилося: європейські члени НАТО зараз мають сумніви в тому, що США захищатимуть союзників у разі нападу.

При цьому представники НАТО заявляють, що швидкий вступ України до ЄС "до кінця цього десятиліття" виглядає практично неминучим, і європейцям, імовірно, "доведеться погодитися на швидкий вступ України до ЄС, якщо вони не хочуть поставити під загрозу потенційну мирну угоду".

Вашингтон тим часом ставить Україну перед вибором: віддати частину своєї території в обмін на членство в ЄС та гарантії безпеки, але ж якщо так – ці гарантії мають бути достатньо серйозними.

Однак стаття 24 Договору про ЄС забороняє будь-який подальший розвиток пункту про взаємодопомогу шляхом регламентів чи директив – тож у Брюсселі може просто виникнути хаос, якщо пункт про взаємодопомогу доведеться застосовувати у випадку України. 

Крім того, на відміну від НАТО, ЄС не має так званої інтегрованої командної структури у військовій сфері, яка могла б організовувати та проводити операції. 

Тому Верховна представниця ЄС Кая Каллас має намір детально розглянути відповідне питання під час презентації нової стратегії безпеки ЄС цього літа.

Наведу в зв’язку з цим "той самий" пункт 7 статті 42 Договору про ЄС:

"7. У разі, якщо держава-член зазнає збройної агресії на його території, інші держави-члени мають надати їй допомогу й сприяння усіма можливими для них засобами згідно зі статтею 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Це не стосується особливого характеру політики безпеки й оборони деяких держав-членів.

Зобов’язання й співробітництво в цій царині продовжують відповідати зобов’язанням, що прийняті в межах Організації Північноатлантичного Договору, яка для держав, що входять до її складу, залишається фундаментом їхньої колективної оборони й інстанцією для її здійснення."

Цілком зрозуміло, що, незважаючи на застереження щодо "особливого характеру політики" в "деяких" (тут, схоже, – лише майбутнє виправдання для Угорщини й Словаччини, якщо там нічого не зміниться), в цілому цей текст значно сильніший і визначеніший, ніж беззуба стаття 5 Вашингтонського договору ("Статуту НАТО") з її феноменально ніякими заходами, які кожна країна "вважатиме за необхідні".

Адже "мають надати усіма можливими засобами" це формулювання зовсім іншого типу, тож Кая Каллас не буде змушена починати з абсолютного нуля. 

Від Америки ж – вистачить і просто зброї, що продаватиметься Європі за гроші, як це відбувається й зараз.

Плюс – зацікавленості й США, й ЄС в подальшій долі інвестиційних вкладень в Україну, що мають відбутися з урахуванням нашої особливої податкової політики стосовно сприяння таким інвестиціям, щоб захищала Цивілізація при цьому зокрема й ВЛАСНЕ.

Хай там як, Урсула вдало нагадала про "свою статтю 5", що набагато краща за статтю 5 в оригіналі.