Фейгін: відставка Джонсона – спланована атака, могла бути рука Кремля. Інтерв'ю
Прем'єр Британії Борис Джонсон, один із найбільших друзів України на Заході, подав у відставку. Урядова криза в цій країні була спланованою атакою на Джонсона, не можна відкидати і присутність "руки Москви".
Проте хоч би хто обійняв посаду першої особи у Великій Британії, Україна, як і раніше, зможе розраховувати на підтримку цієї країни, щоправда, нові особи можуть привнести свої деталі, зокрема щодо гарантій та постачання озброєнь.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.
– Джонсон пішов у відставку. На вашу думку, з чим пов'язана урядова криза у Британії? Чи є тут рука Кремля?
– Ця проблема почалася давно, ще з вечірок прем'єр-міністра Джонсона під час пандемії. Вона тривала. Як ви знаєте, у партії навіть було голосування щодо довіри Джонсону. Якби йому було висловлено недовіру, розпочався б фактичний процес відставки уряду, формування нового кабінету тощо.
Цього не сталося. Але всередині партії триває найважча боротьба. Це результат того, що всередині Консервативної партії є кілька лідерів, які їдять один одного. Тому я сказав би, що насамперед це внутрішньопартійна боротьба. Це те, що на поверхні.
Так, вона спирається на суперечки про розвиток країни, податки, про зовнішню політику тощо. Але питання про руку Москви неоднозначне. Безперечно, на якісь процеси у Великій Британії вона впливає.
Чи випадково, що друг того ж Джонсона – син колишнього майора Першого головного управління КДБ, мільярдера Лебєдєва, є англійським пером? А сам Лебєдєв володіє газетою Evening Standart, дуже впливовим виданням.
Питання в тому, з якого боку і як може впливати рука Москви. Мабуть, якось може.
З одного боку, позиція консерваторів щодо війни в Україні не дуже відрізняється від позиції Джонсона. Але лейбористи і без Москви займають дуже дивну позицію. Попередній лідер лейбористів Корбін загалом практично марксист. Він займав дуже специфічну позицію як щодо палестинсько-ізраїльської кризи, так і щодо України. Але зараз там інший лідер.
Поки що це не загрожує достроковими виборами. Відставка може спричинити формування нового кабінету на чолі з Джонсоном, цього не можна виключати.
Поки що нічого не зрозуміло. Але те, що це масова відставка з уряду консерваторів – і міністрів, і осіб рангом нижче – безумовно, це спланована атака на Джонсона. І, напевно, будуть якісь наслідки, але поки що їх складно прогнозувати.
Судити про наявність руки Москви за очевидними фактами поки що не можна. Але якщо це є, рано чи пізно це вийде назовні.
– Джонсон, один із найкращих друзів України, пішов у відставку. Що ми втрачаємо? Чи можна очікувати, що новий глава уряду Британії буде таким самим відданим прихильником України?
– Поки що складно говорити. Загалом лінія британського уряду навряд чи зміниться. Це підкріплено не лише позицією Джонсона, а й рішеннями, які ухвалювалися в парламенті.
Звісно, персональний чинник має значення. На місце Джонсона може прийти якась Ліз Трасс, міністерка закордонних справ, або Бен Уоллес, міністр оборони. Їхня політика щодо України навряд чи відрізнятиметься. Але можуть прийти й помірковані, вихідці з Консервативної партії, конкуренти Джонсона, і це, безперечно, може змінити позицію щодо України.
– У такому разі на якісь гарантії безпеки з боку Великобританії ми можемо не розраховувати?
– Ні, я б так не сказав. Все-таки західна політика не так сильно залежить від персоналій. Вона залежить, але говорити про те, що раптово новий уряд загалом змінить принципи, які вже домовлені? Я не думаю. Але якісь деталі в цю ситуацію можуть привнести – і з гарантіями, і з постачанням озброєнь, і з усім іншим. Цього не можна виключати.