Блог | Європу розум не збагне, або Моя любов Урсула

Не всім відомо, що Урсула фон дер Ляєн – мати сімох дітей, в далекому минулому – асистент гінеколога, за фахом  економіст (спеціалізація  макроекономіка) й лікар, доктор медицини.

Головою Єврокомісії вона є з 1 грудня 2019 року, до того – 6 років займала посаду міністра оборони Німеччини.

Нашу країну завжди підтримувала й підтримує – як свою ще одну дитину, адже незалежною Україна стала між народженням її першої й другої дочок (старший син народився ще раніше).

Недарма в неї під час виступу української прем’єр-міністерки в Ґданську були сльози на очах, коли Юлія Свириденко дякувала за допомогу народові Польщі, вочевидь відокремлюючи його від хибного випадкового президента.

Хоча взагалі сентиментальність сучасним політикам не властива.

Але Урсула – Велика жінка, Велика німкеня.

Так от, Уповноважена з прав людини в Євросоюзі розпочала щодо неї розслідування.

Приводом стала відмова Єврокомісії надати доступ до листування в закритому чаті, учасниками якого були президент України та інші європейські лідери, про що розповідає Berliner Zeitung.

При цьому йдеться про чат, в спілкуванні на якому також брали участь канцлер Німеччини, президент Франції, прем'єрка Італії та прем’єр Великої Британії.

Повідомляють, що розслідування наполегливої євроомбудсменки стосується не власне змісту листування, а можливого порушення правил прозорості з боку Єврокомісії, яка відмовилася розкривати повідомлення.

Про існування чату цьогоріч стало відомо ще в січні. Після цього одне вельми допитливе нідерландське видання хотіло отримати доступ до листування, але йому було відмовлено.

В Єврокомісії [слушно] заявили, що публікація матеріалів може завдати шкоди міжнародним відносинам ЄС із третіми країнами.

Можна навіть здогадатися, з якою саме, бо, за даними ЗМІ, в листуванні, зокрема, обговорювалися питання взаємодії європейських лідерів із президентом США.

Тож неповторна європейська демократія тупо розповсюджує так звану прозорість навіть на державні таємниці, що пов’язані з політичним листуванням за часів жорстокої війни, тобто впевнено й прилюдно навіщось займається самознищенням.

До речі, смердюче пуйло, як нещодавно повідомляла FT, ледь не вбило Урсулу в небі над Пловдивом - разом із усіма рештою, хто знаходився в літаку.

Ось кому підіграють, коли працює не мозок, а щось зовсім інше…

(Порівняйте, між іншим, цю дивовижну євронезграбність із хитровитонченою хитровишуканістю хитромудрого Лукашенка – пряма мова:

"Не треба нас підштовхувати до того, що Борис В'ячеславович [посол РФ в Білорусі Гризлов] організує процес, щоб втягнути нас у війну.

<…> Давайте по-людськи. Розуміючи, що таке Росія і що таке ми. Таке розуміння теж є".)