"Сталін, БТР, жебраки ... Куди ми потрапили?". Донецьк очима людей, які повернулися: фоторепортаж

Донеччани, які покинули свої будинки через війну, повертаючись до рідного міста, жахаються змінам в ньому.

Відмитий центр і брудні околиці, малочисельні люди на центральних вулицях, руйнування і недобудови - шахтарська столиця втратила колишній лиск і перетворилася на звичайне місто на "передку" війни. Відчуття у колишніх донеччан одне - їхнє місто вже не те, пише " Сегодня " .

"На "Донбас Арені" і РСК "Олімпійському" видають гуманітарку. У студентських гуртожитках живуть бойовики і біженці. На ринках торгують берцями і камуфляжем. Біля театру висить портрет Сталіна. Немає аеропорту і, вважай, немає вокзалу. Трамвай № 1 ходить половину звичайного маршруту. БТР по сусідству з нашою машиною на дорозі - звичайне явище. Люди у формі зі зброєю, поліція. Закриті магазини, скрізь у вітринах "оренда" ... Господи, куди ми потрапили ?! - перераховує донеччанка Марина Гнатенко, яка приїхала в рідне місто на кілька днів. - Ми торік виїхали, тут творилося навесні чорти що, але місто жило, виживало, шуміло, боролося. А зараз - наче вийняли душу з нашого Донецька! Люди в місті є, але саме місто неживе ".

Читайте: Російський артилерист похвалився фотографіями з "відпустки" на Донбасі

Ті, хто довго не був у Донецьку, по приїзді сюди довго оговтуються і намагаються звикнути до нового життя. Достаток дрібних міських "свят" і заходів не прикриває нинішню убогість життя, а лише ще більше відтіняє її. Чого тільки коштує футбольний "матч століття" між збірними командами так званих "ДНР" і "ЛНР" - в місті, яке бачило гру грандів світового спорту, приймало Євро-2012, "Зірки жердини" і отримало право провести фінал Євробаскету-2015. І провело б, якби не прийшла війна.

"Немає колишнього лиску, - зазначила донеччанка Лариса Курінна, яка кілька днів прожила в Донецьку до повернення до Харкова, де тепер її переселенський будинок. - Центр міста чистий, постійно бачу комунальників, які обрізають дерева і косять траву, квіти на клумбах доглянуті. Але якщо порівняти - це як на старе ліжко, що розвалюється, накинули нове яскраве покривало. Дивитися приємно, а лягти і виспатися не вийде - мізерія. Так, дороги чисті - а от з будинків обсипається штукатурка, їх же ніхто не штукатурив, не фарбував навесні. На стовпах і скрізь, де тільки можна, купа наліплених друг на дружку оголошень, - раніше з цим боролися якось. Відійдеш від центру, наприклад, у бік Міськсаду - сміття і бруду стає більше ".

Читайте: Бабки Донецька точно знають, коли буде наступ українських військ

Донеччани, що повернулися, з жахом відзначають велику кількість жебраків, що збільшилася в рази. І це не тільки викинуті на узбіччя життя старі, а й цілком працездатні чоловіки і жінки.

Що стосується грошей, то тут тим, хто приїхав в Донецьк ще належить розібратися, що до чого. Про курс гривні і рубля 1: 2 можна починати забувати, на ринках розрахунок ведеться по відомій лише риночникам формулі. Гривневу дрібницю не приймають ні в магазинах, ні в маршрутках. Оплата банківською картою, знижки та акції, розпродажі - все це кануло в небуття.

"Кому це все заважало? - Дивується нинішній киянин і колишній донеччанин Юрій Снигирь. - Хоча, що ж - бачив я знижку на курячі яйця. Замість 24 гривень коштували 22 ... Просто "мегарозпродаж" !"

Читайте: "Втеча" з Донецька: що чекає бажаючих втекти від "ДНР"

Гнітюче враження справляють білборди. З свіжої реклами на них - анонси передач, вироблені сепаратистськими телеканалами на захопленому обладнанні колишніх місцевих каналів. Найчастіше з білборда звисають лахміття старих реклам, подекуди ще залишилися заклики прийти і проголосувати на виборах 2 листопада 2014 або поздоровлення з 8 Березня.

"Кілька днів тому ми в'їхали в Донецьк з боку Волновахи ввечері, близько восьми годин. На вулицях вже було безлюдно, обривки старих реклам колихалися вітерцем, світлофори не працювали ... Це було страшне видовище, у нас сльози навернулися на очі", - поділилася враженнями донеччанка Юлія Малькова. Зараз вона живе в Кіровограді і зрідка приїжджає в шахтарську столицю - провідати квартири, свою і батьків. Після кожної поїздки, говорить Юлія, їй доводиться відкладати мрію повернутися в рідний Донецьк.

Читайте: Наступ під Волновахою і постійні бої під Донецьком: опублікована мапа АТО

Застигли новобудови, утеплення будинків зупинилося в середині процесу. Будинок на проспекті Ілліча з минулого року стоїть в монтажних лісах, і невідомо, дороблять його термозахист взагалі коли-небудь. Насипи навколо котловану "Кальміус Арени" вже поросли бур'янами та амброзією, а згоріле крило льодової арени "Дружба" так ніхто за рік не відновив. Як і раніше в руїнах краєзнавчий музей, ліцей "Ерудит", а про стан будинків у селищі шахти "Жовтневий рудник" і говорити нічого. Як і раніше зруйновані будинки на Київському проспекті. Немає мови не тільки про відновлення, але хоча б про розбір завалів і вивезенні сміття.

"Ми читали в інтернеті пафосні промови "керівників республіки", як у них все добре. Захарченко недавно взагалі сказав, що налагоджене мирне життя, все добре, пенсії і зарплати виплачуються, підприємства відновлюються ... Але якщо людям дома не відновили, школи - про яке хорошого життя може йти мова? Якщо підприємства розпиляні на металобрухт - що вони зібралися відновлювати? " - дивується колишній донеччанин Андрій Углов.

Читайте: Оприлюднено відео наслідків вибуху на хімзаводі в Донецьку

Як повідомляв "Обозреватель", в Донецьку снаряд розірвався в руках у дітей.