Свято зі сльозами на очах: від підйому бойового духу до блюзнірства
Герої війни на параді з нагоди Дня Незалежності були присутні в якості глядачів. З добровольців данину поваги віддали тільки батальйону "Айдар" - вони брали участь у параді, хоча не всі встигли це помітити.
Думки відвідали захід розділилися кардинальним чином. Більшість воюючих - тих, хто був в окопах і на передовій, а так же багато волонтери, опекающие армію, парад сприймали як блюзнірство і недоречне марнотратство.
"Якщо у вас в родині помирають близькі люди, ви відкидаєте банкет з нагоди дня народження, чи не так? Проїдьте по селах - там, де забрали з будинків 20-річних дітей, що абсолютно не підготовлених. Вони гинуть, а тут у нас, в Києві, сидять офіцери міліції і СБУ і готують показушні паради, - поділилася з "Обозревателем" активістка, яка прийшла на парад з транспарантом: "Як пройти найближчим бомбосховище?"
"Так самі хлопці на танках кажуть:" Ось нахрена ми сюди приїхали - як соромно тут стояти з цими "Градами" ... І де батальйони? Раз вже парад, всі добровольці повинні були прошагать тут. І йти попереду - в той час, коли їм будуть кричати "Слава героям", - розповів "Обозревателю" боєць "Айдара".
"Ця техніка, яка так потрібна на передовій, з'явися вона хоч на день раніше, могла врятувати чиєсь життя. Що хотіли продемонструвати цим парадом? Військову міць? Її треба на передовій демонструвати", - заявив "Обозревателю" командир роти у батальйоні " Дніпро "Володимир Шилов.
Читайте: Солдат: "Нас просто злили, кинули як м'ясо, а командира судять за те, що вижили"
Зате майже всі цивільні, що спостерігали парад, випробували величезний патріотичний підйом.
- Я щаслива, бо побачила техніку, яка піде на Донбас, щоб прогнати загарбників. І я бажаю військовим, щоб у них вийшло якнайскоріше звільнити нас. Тоді я зможу повернутися додому, - розповіла "Оглядачу" 14-річна Оля, родина якої була змушена переїхати в Київську область з Донецька.
Молоді бійці з "Азова" збирали пожертви на Майдані. 24 серпня вони поховали 19-річного Олега Аксьонова, ультрас "Зорі". Олег родом з Луганська, а ховали в Києві, так як вдома поки це зробити неможливо.
Напередодні в Луцьку попрощалися ще з одним героєм "Азова", який здійснив подвиг. 19-річний волинянин Анатолій Снітко з позивним Хома врятував товаришів, накривши собою гранату. Толя був сиротою, поховали його в рідних Маневичах.
У цю річницю Незалежності в Києві частіше, ніж в ювілейні дати можна було чути "Героям слава!"
Справжні борці за українську Незалежність дуже скромні - в цьому переконувалися всі бажаючі поспілкуватися з бійцями після параду. Нашим воїнам виявилися чужі марнославство і пафос. Знаючи про жахи війни на порядок більше, ніж говорять ЗМІ, не маючи адекватного озброєння, вони знаходять в собі сили боротися за нашу країну. Їх героїзм навряд чи буде винагороджений, а часто не буває навіть помічений. Однак, українські герої щодня йдуть на подвиг з упевненістю в перемозі.