Блог | Росія – тіньова імперія Путіна

Територіальні та прикордонні конфлікти на початку ХХІ століття здавалися чимось безглуздим і відбувалися на глибокій периферії міжнародної системи. Російське збройне вторгнення в Україну повністю перевернуло уявлення про сучасний набір норм поведінки, тепер замість мирного співіснування, співрозвитку, інтеграційних проєктів у тренді дух мілітаризму та схильність замість діалогу вдаватися до силових рішень.

Мир стає товаром, цінність якого стрімко зростає, саме з цієї причини президент США Дональд Трамп приписує собі досягнення найвидатнішого миротворця сучасності. Але основний конфлікт сьогодення: російсько-українську війну він поки що не в силах повністю зупинити, хоча б'ється над нею понад рік.

Надії Трампа і його плани розбиваються об позицію Путіна, який, як і раніше, не бажає миру, готовий могилізувати російських військових і сточувати наступальний потенціал Кремля об фортеці Донбасу. Що характерно, путінці йдуть на заборонені кроки, наприклад бомбардування українських позицій білим фосфором. Нещодавні відео з Костянтинівки показують, як РФ "звільняє" місто, стираючи його з лиця землі. Навіщо Путіну всі ці безславні згарища? Чому він радий образу російської армії як ублюдочних збройних сил? Усе просто: мета російського беззмінного нацлідера – захистити себе від загроз альтернативи, він оточує себе тільки гіршими, щоб правити вічно.

Путін хоче правити з тіні, він найвпізнаваніший політик Росії, але хто він і який насправді досі залишається загадкою. Про нього можна судити лише за його правлінням, яке складається із серії нескінченних закручувань гайок, повної дискредитації ідеї протесту і змін. Будь-який противник Путіна одразу отримує ярлик екстреміста, тому в Росії виховано стерильне покоління абсолютних лоялістів, і це страшно, адже політичне життя в країні стає рівнинним болотом, де немає жодних інших сценаріїв розвитку, крім алгоритму, схваленого Путіним.

Вражаюче, але біля керма федерації особи, які не мають легітимних мандатів. Самозванці, лжеправителі, які переписують собі личину продовжувачів тіла народу, оголошуючи себе його похідною.

Що це якщо не тіньова імперія, країна сірості, де відсутні політсили іншої гами. Путін не тільки підтримує царство тіней у Росії, а й хоче його експортувати за кордон, формуючи кримінальні мережі.

Початком цього курсу стала гібридна анексія Криму і вторгнення на Донбас. А його продовженням формування тіньової інфраструктури далеко за межами російських кордонів. Москва створила величезний тіньовий танкерний флот під контролем ФСБ, який покликаний стати інструментом обходу міжнародних санкцій. Сотні танкерів у сумнівному технічному стані перевозять криваву російську нафту її азіатським покупцям. Ці судна руйнують морську екологію і пошкоджують підводні кабелі, тобто фактично виступають ще й диверсійними інструментами Путіна.

Ще одним прикладом експорту тіні за кордон є російські кримінальні мережі з вербування громадян іноземних держав, переважно з Африки, для участі в статусі найманців у війні проти України. Тисячі молодих африканців стали жертвами цієї російської тактики закриття дірок на фронті для м'ясних штурмів, адже без проведення мобілізації Путін уже не здатний продовжувати свою криваву бійню.

Також путінцям вигідно таємно підтримувати активізацію і загострення територіальних суперечок. Немає сумнівів, що за поточною "відкритою війною" між Пакистаном і Талібаном є російський слід. Прикордонні гібридні операції, авіаудари, спроби погрожувати ядерним об'єктам – хіба щось подібне ми вже не бачили в Україні, яку понад чотири роки безжально терзає путінська тіньова імперія.