Росія денонсувала угоду зі США щодо утилізації збройового плутонію: що це означає

Державна дума РФ ухвалила закон про розірвання угоди між урядами Росії та США щодо утилізації збройового плутонію. Це одна з перших міжнародних домовленостей, підписаних після того, як Володимир Путін став президентом уперше.

Документ передбачав, що обидві країни мають ліквідувати по 34 тонни плутонію, який раніше використовувався для ядерних ракет і вважався надлишковим для військових цілей. Разом з основною угодою скасовано і низку протоколів до неї, повідомляють російські медіа.

"Збереження зобов'язань РФ за угодою зі США щодо плутонію більш неприйнятно", – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков, коментуючи голосування в Думі.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що причиною денонсації стали "дії США". Автори документа вважають, що подальше виконання зобов’язань за угодою є недоцільним. У Держдумі наголосили, що ухвалення закону спрямоване на "запобігання загрозам для національної безпеки Росії".

Як з’явила угода і чому її зупинили

Росія та США підписали угоду про утилізацію збройового плутонію у серпні 2000 року, а ратифікували її у 2011-му. За домовленістю, переробка матеріалу мала розпочатися у 2018 році — плутоній планувалося використовувати як компонент палива для атомних електростанцій.

Однак у 2016 році Росія призупинила дію документа, звинувативши США у невиконанні домовленостей. У президентському указі Путіна зазначалося, що рішення продиктоване "виникненням загрози стратегічній стабільності через недружні дії США".

Як пояснював директор Центру міжнародної безпеки ІМЕМО РАН Олексій Арбатов, Кремль тоді висунув низку вимог, які взагалі не стосувалися утилізації плутонію. Зокрема, Москва вимагала від Вашингтона скорочення військової присутності у країнах НАТО, що вступили до альянсу після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, запроваджених після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Крім того, Путін хотів отримати компенсацію за економічні збитки від санкцій і контрсанкцій, а також скасування "закону Магнітського" та візових обмежень для росіян, причетних до порушень прав людини.

У лютому 2023 року Путін в односторонньому порядку призупинив участь Росії в Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО), пояснивши це тим, що США порушують угоду, а також зміною обставин, за яких вона була укладена.

Як повідомляв OBOZ.UA, удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах Росії призвели до різкого скорочення внутрішньої переробки нафти та одночасного зростання експорту сирої нафти. Про це повідомило агентство Bloomberg, посилаючись на аналітичні дані за останні місяці.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!