"Країна-бензоколонка" без бензину: росіяни вже не вірять поясненням Путіна – дослідження

У Росії паливна криза перестала бути лише економічною проблемою. Вона стала ще одним фактором, який руйнує довіру громадян до влади.

Таких висновків дійшли аналітики Join Ukraine, проаналізувавши реакцію користувачів регіональних Telegram-каналів та спільнот "ВКонтактє" за період 22–28 червня. Моніторинг охопив близько 410 регіональних Telegram-каналів, а також регіональні спільноти у "ВКонтактє" по всій Росії та на тимчасово окупованих територіях України.

Протягом останніх тижнів риторика російської влади щодо паливної кризи кардинально змінилася. Спочатку уряд запевняв, що ситуація на ринку "стабільна", згодом почав говорити про "ажіотажний попит", а вже наприкінці червня Володимир Путін визнав наявність дефіциту, щоправда, назвав його "некритичним".

Водночас дії самого уряду свідчать про протилежне. До кінця липня Росія заборонила експорт бензину, до листопада – експорт авіаційного пального, а також розглядає обмеження на вивезення дизелю та повернення до використання бензину нижчих екологічних стандартів.

Ще одним індикатором проблем стала залежність від імпорту. У червні продажі білоруського бензину на Петербурзькій біржі зросли у 3,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Попри офіційні заяви про "контрольовану ситуацію", щонайменше 22 регіони Росії вже запровадили обмеження на продаж бензину та дизельного пального. У Забайкаллі автомобілістам відпускають лише 15 літрів бензину, у Дагестані – 20 літрів, а на тимчасово окупованому Кримському півострові вільний продаж бензину взагалі тимчасово припинили, залишивши пальне лише для служб забезпечення життєдіяльності та безпеки.

Однак найбільший інтерес викликала не сама криза, а реакція росіян.

Аналітики Join Ukraine відзначають, що головною емоцією користувачів стали роздратування та недовіра до влади. Росіяни масово писали про багатогодинні черги на заправках, порожні колонки, ліміти на продаж пального та стрімке зростання цін. На цьому тлі офіційні пояснення про "тимчасові труднощі" чи "штучний ажіотаж" дедалі частіше викликали лише сарказм.

У коментарях користувачі іронізували, що "у країні-бензоколонці закінчився бензин", порівнювали ситуацію з дефіцитами 1990-х років та жартували, що тепер "моляться за свої 30 літрів бензину". Дедалі частіше критика спрямовувалася не лише на місцеву владу, а й особисто на Путіна та партію "Єдина Росія".

У частині регіонів користувачі відкрито пов'язували паливний дефіцит із війною, наголошуючи, що поки бойові дії тривають, економічна ситуація лише погіршуватиметься. Інші звертали увагу, що через нестачу пального неминуче дорожчатимуть продукти, таксі, громадський транспорт та комунальні послуги.

За Юлії Єленіч, аналітикині російського напряму Join Ukraine, паливна криза демонструє значно глибшу проблему, ніж просто дефіцит бензину.

"Головний висновок цього тижня – росіяни дедалі менше довіряють офіційним поясненням влади. Вони оцінюють ситуацію не за заявами чиновників, а за власним досвідом: чергами на АЗС, лімітами на продаж пального та зростанням цін. Саме цей розрив між пропагандою і реальністю стає одним із ключових факторів накопичення суспільного невдоволення", – зазначила вона.

Попри різке зростання критики, аналітики не фіксують закликів до протестів чи повалення влади. Натомість моніторинг показує іншу тенденцію: росіяни дедалі частіше ставлять під сумнів офіційні пояснення, а війна й економічні проблеми поступово підривають довіру до держави.

Як повідомляв OBOZ.UA, у Забайкальському краї Росії через гостру паливну кризу жителям почали пропонувати заправляти автомобілі в Китаї. В цей же час на російських АЗС утворюються багатокілометрові черги.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!