Загибла під Львовом 15-річна Настя мріяла стати моделлю: батько-військовий розповів про єдину доньку
На Львівщині в середу, 8 жовтня, прощатимуться з Уляною Константиновою та Анастасією Гриців – мамою і донькою, які загинули під час російського обстрілу в селі Лапаївка. Дівчинка мріяла стати моделлю і підтримувала свого рідного батька, який уже понад три роки на фронті захищає Україну. Разом із ними загинули чоловік Уляни Віталій та його батьки Михайло і Любов Константинови.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Настя турбувалася за батька
Володимир, батько 15-річної Анастасії Гриців, зранку у вівторок розвантажував труни для своїх близьких. Він попросив OBOZ.UA трохи зачекати, а невдовзі передзвонив, щоб поговорити про свою єдину доньку.
Володимир – військовий, він уже понад три роки на фронті. Розповідає, як і належить військовому, акуратно, не називаючи районів, де несе службу.
"Ми зайшли в одне дуже глухе село, на відшибі. Зв'язку там немає, "Старлінк" ще не підвезли. Розмістилися, зателефонувати нікому неможливо. У такі дні, коли немає зв'язку, найбільше переживала Настя, від неї було багато повідомлень: "Як ти?" А вранці 5 жовтня раптом лунає дзвінок, я ще здивувався, хто це прорвався? Піднімаю слухавку, а там крик і плач мами Уляни, Анни. З усього зрозумів, що всі загинули, був прямий приліт у будинок", – згадує той трагічний ранок Володимир.
Рідні Володимира боялися одразу повідомити йому новину, шукали побратимів, хто б міг бути поруч, щоб підтримати його. Поки шукали, Володя вже все дізнався, потім ще зателефонував побратим, розповів, що трапилося.
Військового командування відразу відпустило, він приїхав на місце зруйнованого будинку в селі Лапаївка. Поклав квіти біля фотографії Насті просто на руїнах.
Чотири роки тому переїхали з Мшаної до Лапаївки
Володимир згадує, що Настя дуже хотіла стати моделлю.
"Вона мріяла бути моделлю. Брала участь у різних конкурсах у Львові, посідала призові місця. Багато читала, добре вчилася, додатково займалася англійською мовою", – тихо каже батько.
Дівчинка переїхала в Лапаївку із села Мшана років чотири тому, коли її мама Уляна вийшла заміж вдруге за Віталія Константинова. Вони жили в одному будинку з батьками Віталія. Усе було в них добре. Тільки Настя дуже сумувала за своїми друзями, вони всі залишилися в рідному селі.
Але з часом познайомилася з місцевими дітьми, обзавелася друзями і стала більш чуйною. Мама Уляна працювала бухгалтером в одній із фірм. Робота їй подобалася, хоч і була можливість її змінити, вона не хотіла цього робити.
У ліцеї, де навчалася Настя, про неї відгукуються дуже тепло. Дівчинка багато читала, добре вчилася. У неї було багато друзів, вона ніколи нікому не відмовляла в допомозі. Її подружки та однокласники також прийшли на руїни будинку, щоб залишити іграшки та квіти.
Разом з Анастасією та її мамою Уляною загинули другий чоловік Віталій і його батьки – Любов і Михайло Константинови.