За які продукти в СРСР мало не билися: були вкрай дефіцитними
У радянські часи вміст холодильника часто визначав соціальний статус сім’ї. Деякі продукти з’являлися на прилавках так рідко, що їхня покупка ставала маленьким святом і темою для розмов із сусідами.
Люди годинами вистоювали в чергах, записувалися в списки, їздили "на виїзну торгівлю" і навіть ризикували отримати зауваження на роботі заради заповітної банки чи батона. Сьогодні всі ці товари лежать на полицях кожного супермаркету, а старше покоління досі їх згадує.
OBOZ.UA пропонує згадати, які ж продукти колись були справжнім дефіцитом і чому за них буквально "билися".
Цукерки та торт "Пташине молоко"
Ніжний десерт-суфле став символом святкового достатку. За коробкою цукерок чи тортом вишиковувалися величезні черги ще з ночі, а щасливчики, яким пощастило купити ласощі, поверталися додому героями. Сьогодні "Пташине молоко" випускають десятки кондитерських фабрик, і його можна знайти навіть у найменших магазинах.
Печінка тріски
Кругла синя банка з білою рибкою коштувала сущі копійки, але дістати її було майже нереально. Печінку тріски вважали вишуканою закускою і обов’язково ставили на новорічний стіл. Її привозили й продавали "з-під поли", а вдома з неї робили знамениті бутерброди та салати. Зараз цей продукт продається всюди й уже давно перестав бути святковим винятком.
Якісна ковбаса
Якщо у 1950-х ковбаса ще була відносно доступною, то до 1970-1980-х ситуація кардинально змінилася. Після масового забою худоби на початку 1960-х запаси м’яса вичерпалися, а якість ковбасних виробів різко впала. Справжня копчена "Московська", "Одеська" чи сервелат стали рідкістю. Жителі провінції спеціально їхали до Москви, Ленінграда чи столиць республік цілими вагонами – так з’явилися знамениті "ковбасні поїзди". Сьогодні вибір ковбасних виробів вимірюється десятками метрів холодильних вітрин.
Консервовані ананаси
Наприкінці 1980-х банка кільцями ананасів у сиропі була справжньою коштовністю. Її берегли до Нового року чи дня народження, а відкрита банка на столі свідчила про особливе благополуччя родини. Найчастіше це були в’єтнамські чи кубинські консерви – яскраві етикетки з пальмами здавалися віконцем у недосяжний тропічний світ. Зараз свіжі та консервовані ананаси продаються цілий рік і давно перестали бути дивиною.
Гречка
На відміну від інших продуктів, дефіцит гречки пояснювався не стільки ажіотажем, скільки об’єктивними проблемами: культура вимоглива до погоди, а радянська техніка погано справлялася зі збиранням та очищенням. Коли гречка "викидалася" в магазин, за пакетом вишиковувалася черга на кількасот метрів. Сьогодні полиці ломляться від гречки різних сортів – зеленої, пропареної, пластівців, і мало хто пам’ятає, що колись її купували кілограмами про запас.
Ці п’ять продуктів – лише маленька частина великої історії радянського дефіциту. Для когось це спогади про черги й талони, а для когось – про радість, коли вдалося "дістати" щось особливе. Сьогодні ми просто кладемо їх у кошик і йдемо до каси, але тепліше посміхаючись, коли бачимо знайому етикетку чи упаковку з дитинства.
OBOZ.UA пропонує дізнатися про найбільш дефіцитні речі в СРСР.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.