"У нас є армія, яка буде воювати": Сікорський заявив, що Польща готова дати бій Путіну
Заявив про готовність країни відповісти на можливу агресію Росії

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Один з найвизначніших поетів України, Тарас Шевченко, закарбував своє ім'я в історії та культурі українського народу. Він здобув творче визнання, а ось щастя в особистому житті так і не знайшов.
Хоча закохувався митець часто. Кого кохав Кобзар і як виглядали жінки, що з'являлися у житті Шевченка на різних його етапах, розповідає OBOZ.UA.
Перші ніжні почуття юний Тарас відчув до молодшої за нього на три роки дівчини-кріпачки Оксани Коваленко, що мешкала поблизу родини Шевченків у Кирилівці.
У справжнє кохання дружба Оксани і Тараса так і не переросла: хлопець у 1829 році мусив поїхати зі своїм поміщиком Павлом Енгельгартом до Вільно (нині – Вільнюс, Литва), Оксану ж у 1940 році видали заміж за кріпака з сусіднього села.
У дорослому житті Шевченко та Оксана так ніколи більше й не зустрілися. Однак у душі та у творчості митця його перша муза посіла своє місце
У 1838 році в Петербурзі Шевченко познайомився з земляком – художником Іваном Сошенком, той же сприяв зустрічі юнака з художником Карлом Брюлловим: так почався шлях молодого поета до звільнення з кріпацтва.
Тарас скористався пропозицією Сошенка пожити у нього. Однак провів у домі друга лише кілька місяців – аж поки вони страшно не посварилися.
Причиною сварки стала юна натурниця німецького походження Марія Європеус, у яку Тарас Шевченко закохався і навіть закрутив з нею роман. Не стало на заваді почуттям молодого поета та художника і те, що його друг Сошенко збирався одружитися з Марією.
Дізнавшись про вчинок Тараса, Іван Сошенко вигнав його з власного дому. А невдовзі закінчилися і стосунки поета з Марією, з якої він "писав" образ Паші у повісті "Художник" і яку, ймовірно, зобразив на відвертій картині "Жінка у ліжку".
Ще одна жінка, з якою життя звело Шевченка – це Варвара Рєпніна, донька Малоросійського генерал-губернатора князя Миколи Рєпніна-Волконського, онучка останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
Познайомилися вони у Яготині у 1843 році, куди Шевченко приїхав малювати портрет батька Варвари.
На момент знайомства Рєпніній виповнилося 35: вона була старшою за поета на 7 років.
Варвара покохала Шевченка попри різницю у віці і соціальному статусі, а також власне заміжжя. Він же, як зізнавался вона сама, ставився до неї радше як до сестри.
"Я чекала його любові, виглядала її, що ось завтра, ось-ось він прийде і скаже все-все… Я була слабкою жінкою, яка так хотіла любові, а він… Він відповідав мені іноді теплим почуттям, але пристрасним ніколи", – писала Варвара у листі до свого духовного наставника.
У домі князя Рєпніна-Волконського Шевченко залишався близько року, поки працював над портретом. Після його від'їзду Варвара і Тарас довгі роки підтримували зв'язок у листуванні, вона писала йому навіть у заслання.
Після смерті поета Рєпніна виділила кошти на створення чоловіку, якого кохала, пам'ятника зі власних заощаджень.
На початку 1840-х Шевченко гостював в Березовій Рудці (нині – Полтавська область), у родині поміщика Платона Закревського, брата Шевченкового друга. За деякий час до того поміщик одружився із небагатою донькою сотенного осавули Ганною Заславською.
Між 29-річним Тарасом та 21-річною Ганною виникли почуття. Шевченко намалював її портрет, писав про неї у листах другу, Віктору Закревському.
І, судячи з того, що зрештою чоловік Ганни через Олексія Капніста передав Шевченкові, аби той не заїжджав і не писав йому ні з якого приводу, про почуття Тараса Платон Закревський цілком міг дізнатися. У листі Капніст, зокрема, натякав на "тимчасове захоплення", що "зникає, як дим, але нерідко плями не виводяться і затьмарюють душу, відбиваючись на совісті".
Коли Ганні Закревській виповнилося 35 років, вона померла від туберкульозу.
Під час перебування у засланні Шевченко закохався у дружину коменданта Новопетровської фортеці Іраклія Ускова Агафію (Агату). Той на прохання графа Василя Перовського у 1853 році послабив умови для українського поета та художника.
Вже у засланні Шевченко спроєктував пам'ятник для могили нещодавно померлого маленького сина Ускових. І зблизився з подружжям, а особливо – з Агафією. Вони багато гуляли разом, Шевченко написав шість її портретів. А в якийсь момент спілкування різко обірвалося. Деякі дослідники припускають – через те, що про стосунки між засланцем і дружиною коменданта поповзли чутки.
З заслання Шевченко повернувся у віці 43 роки. І взявся за пошуки дружини, прагнучи нарешті створити власну сім'ю.
У цей час у його житті з’явилася акторка Нижньогородського театру Катерина Піунова. Їй тоді було всього 17.
Шевченко взяв свою обраницю під опіку. Він вчив її декламації, написав заради коханої єдину в житті театральну рецензію. А також клопотав за отримання Катериною місця у Харківському театрі.
Коли ж Шевченко посватався до Піунової – його серце було розбите. Згодом він зрозумів, що вона використала його, аби побудувати свою кар'єру у Казані: туди дівчина втекла з молодим актором, за якого потім вийшла заміж.
Особливе місце у житті Тараса Шевченка мав його зв'язок із Марією Максимович, дружиною одного з ключових науковців українського XIX сторіччя Михайла Максимовича.
Якою саме була природа цих стосунків – достеменно невідомо. Дехто з біографів вважає, що вони були романтичними, і навіть натякає, що пізній син Максимовичів, Олексій, міг бути не чужим Шевченкові: народився хлопчик через 9 місяців після гостин поета у цієї родини. До того дітей подружжя не мало. Але за два роки потому Марія народила ще й доньку.
Інші ж біографи Шевченка переконують: Марію та Тараса пов'язувала виключно дружба і поет так і не дав волі своїм почуттям через безмежну повагу до друга, Михайла Максимовича.
Останньою пристрастю Тараса Шевченка була Ликера Полусмак, молода покоївка віком 20 років.
Закоханий поет відчайдушно домагався взаємності, обдаровував її дорогими подарунками, найняв для Ликери викладача етикету, домігся для дівчини-кріпачки волі і збирався одружитися зі своєю обраницею.
Шевченко освідчився 27 липня 1960 року, на дачі в Стрельні – і цим шокував всіх своїх друзів та знайомих.
Річ у тім, що Ликера мала дуже погану репутацію. Про неї кказали, що вона лінива, не стежить за собою, гуляща, брехлива, жадібна.
Та попереджень друзів поет не слухав і навіть перевіз її на свою квартиру.
Закінчилося все різко: за три місяці Шевченко і Ликера припинили будь-які стосунки. Версій щодо причин існує кілька. За однією, поет міг зрештою зрозуміти, ким саме є його кохана, яка у вічі називала його "старим, поганим та сердитим" і не приховувала своїх меркантильних мотивів. За іншою – він заскочив її на зраді.
Невдовзі після розриву стосунків Тарас Григорович помер.
Ликера пережила його на більш, ніж на пів століття.
Останні роки свого життя Полусмак, що вже поховала у Росії чоловіка, провела на Черкащині. Вона часто ходила на могилу Шевченка у Каневі і довго там сиділа. А одного разу написала у книзі відвідувачів: "Сподіваюся ти бачиш, як я каюсь..."
Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в шкільній програмі не вивчають прозу Тараса Шевченка.
Для цього є три причини, які дійсно можуть здивувати.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Заявив про готовність країни відповісти на можливу агресію Росії
Правоохоронці встановлюють походження вибухонебезпечного предмета