"Це спільний процес": захисник Маріуполя розповів про роль суспільства у поверненні військових до цивільного життя

Захисник Маріуполя Сергій Яровий, який після повернення з полону став тренером із посттравматичного зростання в рамках проєкту "Серце Азовсталі" Ріната Ахметова, розповів про відновлення ветеранів, підтримку побратимів і роль суспільства у цьому процесі у подкасті з Наталією Ємченко, головою Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Українське суспільство має не лише допомагати ветеранам повертатися до життя після війни чи полону, а й саме вчитися розуміти їхній досвід. За словами захисника Маріуполя Сергія Ярового, адаптація не може бути відповідальністю лише ветерана – це спільний процес, у якому важлива роль належить родинам, побратимам і всій спільноті.

"У нас стільки ветеранів, скільки не було ніколи в Україні, тим паче в незалежній – точно. І в сучасних умовах дуже багато чого змінилося, ця війна зовсім інша за попередні. Тому тут важлива суспільна думка, суспільна підтримка. І вже не треба вчити ветерана адаптуватися до суспільства. Треба ще й допомагати суспільству розуміти ветерана і допомагати йому", – зазначив захисник.

Він пояснює, що одним із найефективніших підходів у відновленні є принцип "рівний рівному". Йдеться про підтримку, яку надають люди зі схожим досвідом – військові, побратими, ветерани, звільнені з полону. Саме вони часто можуть найшвидше знайти спільну мову з тими, хто лише починає свій шлях відновлення.

"Я з перших днів помітив, що найбільш продуктивне лікування відбувалося поруч із побратимами. Тому що люди лікуються об людей. А особливо – об людей зі спільним досвідом. Коли ти кажеш щось поруч зі своїми побратимами, то всі тебе дуже добре розуміють і підтримують. Саме ті люди, які вже це пройшли, пережили, найбільше дозволяють тобі говорити і найкраще тебе розуміють", – додає Сергій.

За його словами, посттравматичне зростання – це не лише про психологічну допомогу. Це комплексний підхід, який охоплює підтримку в лікуванні, юридичних питаннях, освіті, професійній реалізації, підприємництві та пошуку нової ролі після пережитого досвіду.

У "Серці Азовсталі" цю модель уже впроваджують на практиці. З оборонцями Маріуполя працюють тренери з посттравматичного зростання – люди, які самі пройшли війну, поранення або полон і мають власний досвід відновлення.

У проєкті наголошують: посттравматичне зростання – це не про те, щоб залишити пережите в минулому, а про те, щоб допомогти людині трансформувати досвід у ресурс, повернути контроль над власним життям і знайти нові можливості для професійної реалізації та підтримки інших.