Скільки українців вважають себе православними і до якої церкви зараховують: результати опитування

Релігійна ідентичність українців продовжує змінюватися на тлі війни, суспільних трансформацій і переосмислення цінностей. Попри те, що більшість громадян і далі вважають себе православними, ця частка поступово скорочується.

Натомість зростає кількість людей, які не відносять себе до жодної релігії або визначаються як атеїсти – і ця тенденція стає дедалі помітнішою. Про це свідчить нове соціологічне опитування КМІС.

Скільки українців вважають себе православними

У 2025 році 63% респондентів визначали себе православними, тоді як тих, хто вважає себе атеїстами, стало 16%.

Серед українців, які ідентифікують себе як православні, у звичайному моніторинговому варіанті 80% обирають ПЦУ, 5% – УПЦ, а 15% просять зарахувати себе до "просто православних".

Якщо одразу зачитати варіант "просто православні", їх частка зростає до 34%, при цьому ПЦУ втрачає частку і знижується до 64%, а УПЦ – до 2%.

Якщо не зачитувати додаткову інформацію і зазначати лише керівників церков, 54% обирають ПЦУ, 12% – УПЦ, а 34% просять зарахувати себе до "просто православних". При цьому, якщо одразу зачитати варіант "просто православні", їх частка зростає до 56%, а ПЦУ та УПЦ втрачають відсотки.

Регіональні та вікові особливості

У всіх регіонах більшість респондентів відносить себе до православних.

На Заході частіше зараховують себе до ПЦУ та УГКЦ, де 19% відносить себе до греко-католицької церкви, тоді як на Сході зростає частка тих, хто визначає себе з УПЦ МП – до 10% серед усіх респондентів регіону.

Якщо рахувати разом атеїстів, агностиків і тих, хто не зараховує себе до жодної релігії, серед молоді 18–29 років таких 34%, серед 30–44 років – 19%, серед 45–59 років – 16%, а серед людей 60+ – 12%.

Ставлення до УПЦ МП

Серед православних респондентів 65% не змогли чітко оцінити церкви. Серед тих, хто дав відповідь, 23% підкреслювали зв’язки УПЦ МП з Росією або підпорядкування Московському Патріархату, тоді як 9% зазначали різні патріархати, календарі та мову, переважно більш нейтрально.

Як повідомляв OBOZ.UA, у 2026 році Страсна седмиця розпочинається 6 квітня і триватиме до суботи, готуючи християн до величної події – Великодня, який припадає на 12 квітня. Цей період присвячений спогадам про земні страждання Ісуса Христа, його розп'яття та поховання, що відображено у самій назві тижня, адже "страсті" означають "муки".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.