"Поляки забувають, що Україна захищає і їх": німецька історикиня відреагувала на скандал щодо УПА

Німецька історикиня Франциска Девіс прокоментувала реакцію Польщі на рішення президента України присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ назву "імені Героїв УПА". Вона заявила, що польська відповідь була прогнозованою, однак нинішня дискусія виходить за межі суто історичних суперечок.

Таку оцінку Девіс висловила в коментарі Укрінформу. Історикиня, яка працює в Лейбніц-центрі досліджень новітньої історії в Потсдамі, зазначила, що реакцію польського суспільства та політиків на це рішення можна було передбачити.

"Можна сказати, що рішення Зеленського у сфері політики пам’яті щодо УПА було непродуманим, оскільки польську реакцію можна було передбачити. Однак у Польщі, схоже, втрачають з поля зору те, що зараз поставлено на карту, і те, що Україна нині захищає європейську безпеку, а отже й безпеку Польщі", – сказала Девіс.

За словами дослідниці, зараз у Польщі частково втрачають з поля зору головне питання – роль України у захисті європейської безпеки на тлі повномасштабної війни з Росією. Вона наголосила, що це стосується і безпеки самої Польщі.

Різне бачення минулого

Історикиня вважає, що в основі нинішньої напруги лежить принципово різне ставлення до Української повстанської армії в Україні та Польщі.

За її словами, у польській історичній пам’яті УПА насамперед пов’язують із відповідальністю окремих підрозділів за масові вбивства польського цивільного населення на Волині під час Другої світової війни. В Україні ж головний акцент робиться на боротьбі повстанців проти радянської влади.

"У Польщі УПА асоціюється майже виключно з відповідальністю деяких її підрозділів за масові вбивства десятків тисяч польських цивільних на Волині під час Другої світової війни. В Україні ж на передньому плані перебуває її роль у боротьбі проти Радянського Союзу під час Другої світової війни, а також після 1945 року в Західній Україні", – пояснила дослідниця.

Девіс нагадала, що протистояння між УПА та радянською владою тривало ще кілька років після завершення Другої світової війни. За її словами, Москва боролася з повстанським рухом "з надзвичайною жорстокістю" та проводила депортації мешканців західноукраїнських сіл, яких підозрювали у підтримці УПА.

Політичний підтекст

Водночас історикиня вважає, що масштаби нинішньої реакції у Польщі не можна пояснити лише історичними розбіжностями. На її думку, на дискусію впливають і внутрішньополітичні процеси.

"Реакції з Польщі були передбачуваними, але їхня інтенсивність, можна сказати – майже істерія, не пояснюється лише цим протилежним сприйняттям УПА. Після обрання Навроцького антиукраїнські настрої, які існували й раніше, почали висловлюватися більш відкрито, і частина політиків досить безвідповідально їх підігріває", – зазначила Девіс.

За її словами, окремі представники правопопулістичного середовища використовують тему України у внутрішній політичній боротьбі. При цьому, як наголосила дослідниця, такі дії не відповідають зовнішньополітичним інтересам самої Польщі.

"Мені здається, що тут із внутрішньополітичних міркувань, особливо з боку правопопулістського табору, навмисно розпалюються ворожі настрої проти України в цілому, при цьому ігнорується той факт, що це не відповідає зовнішньополітичним інтересам Польщі", – сказала вона.

Спільна спадщина

Девіс також нагадала про історію польсько-українських відносин після здобуття Україною незалежності. Вона звернула увагу на те, що Польща стала першою державою, яка визнала незалежність України у 1991 році.

На думку історикині, важливу роль у формуванні підходу до співпраці між двома народами відіграли польські інтелектуали Єжи Ґедройц та Юліуш Мєрошевський. Після Другої світової війни вони послідовно виступали за примирення і партнерство між Україною та Польщею.

"Вирішальним для всіх цих людей було переконання, що без вільної України не може бути вільної Польщі і що боротися з російським імперіалізмом можна лише разом", – підкреслила Девіс.

Історикиня зазначила, що ці ідеї пізніше підтримали представники польської "Солідарності", які демонстрували солідарність з українським рухом за незалежність у 1980-х роках.

На завершення вона наголосила, що в сучасних умовах міцне партнерство між Польщею та Україною залишається надзвичайно важливим для всієї Європи.

"Мені б хотілося, щоб у Польщі більше людей знову згадали про спадщину Мєрошевського та Ґедройця і діяли відповідно. Це було б в інтересах не лише України, але й самої Польщі", – підсумувала дослідниця.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Польща та Україна продовжують діалог щодо складних сторінок спільної історії, які регулярно стають предметом суспільних і політичних дискусій в обох країнах.

Також повідомлялось, що в Україні не будуть перейменовувати підрозділ, який отримав почесне найменування "імені Героїв УПА", попри невдоволення з боку Польщі. В Офісі президента спростували інформацію польського медіа, що ніби Україна розглядає компромісний варіант назви підрозділу.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!