Ростислав Ящишин

Блог | Пастка "русского міра": Як Кремль перетворив вербування іноземців на глобальну індустрію обману

1,6 т.
Полонені російські найманці. Ілюстраційне фото

Російська машина війни зіткнулася з математичним викликом, який неможливо розв'язати чесним шляхом. Потреба в так званих "одноразових солдатах", що буквально необхідні для підтримки інтенсивності боїв, змушує Москву виходити за межі власних кордонів, використовуючи найвразливіші верстви населення світу. Суміш шантажу, маніпуляцій та державного тероризму чудово балансує інформаційні вкиди, флаговтики і, звісно, посів паніки та хаосу серед цивільного населення (іпсошні кампанії задля очорнення ТЦК, прицільні удари по енергетиці тощо).

Нещодавно командир третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що кількість особового складу російської армії насправді не така глобальна як здається нам і хотілось би ворогу. І справді, яка мета залучення "легіонерів" до "СВО"? Невже свої "ваньки" з сибірів та уралів, камчаток і сахалінів закінчилися? Якщо не закінчилися, то цілком ймовірно, що людський ресурс відверто вичерпується. Інакше не потрібно було б вербувати "доходяг" з цілого світу.  

​Розглянемо три вектори цієї експлуатації, які демонструють методи російського "неорабства". З усіма випадками бійці 63 окремої механізованої бригади, що вже третій рік боронять Лиманщину, стикалися безпосередньо. 

1. Узбекистан: паспортна пастка

Для тисяч громадян Узбекистану, Москва довгі роки була головним ринком праці. Проте сьогодні правила гри цинічно змінено. Російська бюрократія створила штучний бар’єр: щоб отримати легальне право на роботу, мігрантів де-факто змушують подаватися на громадянство РФ.

​Ось тут і найбільша небезпека. Процедура отримання паспорта тепер нерозривно пов’язана з виконанням обов’язку перед новою "родіною". Мігрантів-будівельників ставлять перед вибором: або ти повертаєшся в злидні додому, або підписуєш контракт і отримуєш паспорт через рік служби на фронті. Це пряма торгівля громадянством в обмін на життя, де ціною легалізації стає участь у загарбницькій війні.

2. Індія: наркотичний шантаж

Якщо в Центральній Азії Росія використовує економічний тиск, то з індійськими студентами методи нагадують роботу класичних спецслужб з дискредитації. Говоримо про випадки, коли іноземцям підкидали наркотичні речовини. Практично одразу ж міліція проводила облаву і виявляла небезпечних злочинців.  

​Схема працює безвідмовно: людині пропонують або 10–15 років у жорстких російських в'язницях, або альтернативу — один рік у зоні "СВО". Залякані іноземці, які не знають мови та законів, обирають фронт, часто навіть не усвідомлюючи, що їхні шанси вижити набагато менші, аніж за гратами. Чистий терор на державному рівні, що отримав солідний відгомон в індійських ЗМІ.

3. Уганда: від клінінгу до окопів

Африканський вектор вербування — це торжество дезінформації. Мешканцям Уганди, для яких зарплата у розмірі 50 доларів США в місяць – велике щастя, пропонують роботу в престижних районах Москви: вакансії прибиральників, охоронців або логістів з високою (за африканськими мірками) винагородою.

​Узявши кредит у розмірі 3000 доларів на дорогу, угандієць прибуває до Москви і його реальність змінюється за лічені години. Замість готелю чи клінінгової компанії, африканців везуть прямо до військової частини. У кращих традиціях "Хрещеного батька", їм роблять пропозицію, від якої неможливо відмовитися. У них відбирають паспорти та змушують підписувати документи російською мовою. Додаткова мотиваційна складова у вигляді автомата біля скроні пришвидшує процес.

Коли іноземець опиняється на лінії фронту зі зброєю в руках, шлях назад уже відрізаний загороджувальними загонами та загрозою розстрілу за дезертирство. Людина, яка вперше побачила сніг і опинилася на морозі, перетворюється на перелякане створіння з однією метою – вижити за будь-яку ціну.

Таким чином, користуючись вседозволеністю із заплющеними очима світової спільноти і називаючи "фейком" будь-яке подібне повідомлення, Росія більше не соромиться свого статусу глобального агресора-маніпулятора. Втративши колосальну кількість людського ресурсу та техніки, і попри все це не маючи можливості та сил добитися реальних результатів на полі бою, колективний кремлівський путін продовжує вичавлювати з себе криву міну покер-фейсу. У стилі найкращих традицій Йозефа Геббельса, московські спікери видають найтупішу брехню за солодку правду, продовжуючи зомбувати власний народ. Але все йде до того, що в Росії так чи інакше щось закінчиться – час, гроші, нафта чи люди. Питання в тому, яка з ніжок цього табурета зламається першою. І чи буде цього достатньо, щоб ноги повішаного чахлого карлика, разом з усім іншим гнилим єством, провалилися у вічне небуття.  

63 бригада третього армійського корпусу – одна із найстійкіших в ЗСУ. Уже три роки успішно утримує рубежі Лиманщини, а батальйон безпілотних систем постійно опиняється в топ-кращих підрозділів за кількістю знищеного ворога. Бригада навчилася не лише боротися з окупантом, але й берегти власних людей. Якісне навчання, бойова підготовка з досвідченими інструкторами, можливість для власного розвитку, стабільне матеріальне забезпечення, справжнє братерство, патріотичний рух – це лише дещиця того, що ви можете знайти в 63 бригаді. Місце знайдемо для кожного. Телефонуйте:

0955830401 та 0685124622

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...