Одностатеві шлюби: коли вони офіційно з'являться в Україні та що може стати каталізатором змін у законодавстві

10 липня набуло законної сили рішення Деснянського районного суду Києва, який уперше в Україні визнав фактичні шлюбні відносини між двома чоловіками. Це при тому, що українське законодавство поки що визначає шлюбом тільки союз жінки й чоловіка.

Про те, чи зможе цей прецедент стати поштовхом для визнання шлюбів між одностатевими парами через суд і чи може це стати каталізатором для відповідних змін у законодавстві, – розповідає OBOZ.UA.

Історія щасливого шлюбу одностатевої пари

Коротка фабула безпрецедентної для України події така. Хлопці кохали один одного та проживали спільно з 2013 року. У 2021 році пара зареєструвала офіційний шлюб у США. У 2024 році одного з подружжя відправили на дипломатичну роботу за кордон, і він захотів узяти партнера із собою.

МЗС України відмовило у визнанні партнера членом сім'ї дипломата, аргументуючи це чинним законодавством. Одностатева пара звернулася до суду – щоб той визнав фактичні шлюбні відносини. Що зрештою і було зроблено.

У процесі доведення в суді факту спільного проживання однією сім'єю було допитано свідків, які розповіли, що чоловіки вже давно проживають разом, ведуть спільний побут, разом купують речі, їжу та придбали автомобіль. Крім того, було враховано рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який неодноразово наголошував на тому, що відмова держави визнати фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі порушує їхні права на повагу до приватного та сімейного життя.

"Правова позиція ЄСПЛ свідчить про те, що фактичні шлюбні стосунки між особами однієї статі можуть бути визнані, якщо є докази спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних обов'язків і прав", – йдеться у рішенні Деснянського районного суду.

Застарілий Сімейний кодекс

Варто зазначити, що чинний Сімейний кодекс України – доволі застарілий, його ухвалили ще 2002 року, і він не враховує сучасних світових сімейно-гендерних реалій (на цей час одностатеві шлюби узаконені в 38 країнах світу).

Але при цьому, як це не парадоксально, український Сімейний кодекс прописаний так, що його можна трактувати дуже широко. У сенсі – а що таке справжній шлюб, між ким і ким.

У статті 3 Кодексу "Сім'я" зазначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства, і її складають особи, які проживають спільно, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Абсолютно немає жодних згадок – що це за особи, якої вони статі.

Перша згадка про те, хто саме створює сім'ю, з'являється лише в пункті 1 статті 21 Кодексу "Поняття шлюбу". "Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану", – йдеться у документі.

Тобто абсолютно зрозуміло, що автори Кодексу просто мали на увазі, що шлюб може бути тільки між чоловіком і жінкою. Інакше, напевно, визначення шлюбу було б винесено на самий початок Кодексу. А так: десь у документі є, ну й добре.

Цікаво, до речі, що пункт 2 статті 21 Кодексу говорить: "Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя". Але це, з огляду на давно сформовані реалії, явний анахронізм: цивільні шлюби в Україні – давно усталені реалії, з усіма наслідками, що з цього випливають, правовими моментами.

"Сімейний кодекс явно застарів, він не враховує сучасної "гендеризації", потрібні як мінімум поправки, які враховують сучасні реалії. Цивільний шлюб – у нас начебто офіційно не сім'я, але коли йдеться про спадкування, поділ майна, то давно вже на першому місці стоїть момент спільного проживання, а не штамп у паспорті про офіційний шлюб. Це формальності", – каже OBOZ.UA колишня директорка Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.

Точкові розв'язання проблеми одностатевих шлюбів

Прецедент, створений Деснянським районним судом, – він багато у чому політичний. Тому й виявився успішним.

"Це не просто пара, а політична пара. Один партнер – дипломат, треба виїхати в західну країну, й українській судовій системі, орієнтованій на Захід, необхідно було показати – ось, дивіться, які ми толерантні. Тепер на цей прецедент, звісно, посилатимуться й інші одностатеві пари, але не масово. Це було точкове рішення, покликане розв'язати конкретну проблему. Але, до речі, навряд чи її вирішено: партнер дипломата – чоловік військовозобов'язаного віку, його що, випустять з України тільки тому, що він чоловік дипломата?" – ставить риторичне запитання Наталка Костишин.

Те, що вказаний прецедент сприятиме збільшенню визнань одностатевих сімей повноцінним шлюбом через суд, – безумовно. Але постає питання – навіщо у такому випадку суди турбувати, чи не простіше внести відповідні зміни до Сімейного кодексу?

"Безумовно, якщо офіційно дозволити одностатеві шлюби, це б спростило життя партнерам. Фактично, ці особи і так проживають разом. Теоретично зміни в законодавстві можливі, але треба ювелірно підходити до цієї справи. По можливості – підзаконними актами, постановами уряду. А не публічно, через законопроєкт. Згадайте, яку бучу викликав останній "Марш рівності". А тут, якщо що, УПЦ МП на диби встане – мовляв, та ви подивіться, що вони коять! Не думаю, що зараз варто додатково розгойдувати човен. Ті, кому факт укладення офіційного шлюбу й справді необхідний, цілком поки що можуть діяти через суд", – каже OBOZ.UA сімейний адвокат Сергій Кушнір.

Цікаво, що в ЛГБТ-спільноті прецедент особливого інтересу не викликав.

"Наші експертки залучені в інших робочих процесах, тому, на жаль, не зможуть надати коментар для вашого матеріалу", – каже OBOZ.UA Ната Шепета, начальниця комунікаційного відділу громадської організації "Інсайт" (організація займається просуванням, захистом прав і ресурсною підтримкою ЛГБТ+ людей, популяризацією ідей фемінізму та гендерної рівності).

Одним словом, офіційне визнання одностатевих шлюбів в Україні – не особливий пріоритет. У країні існують й інші робочі процеси.