Один із перших звукових фільмів СРСР був українським: його хвалив Чарлі Чаплін
Перший звуковий документальний фільм у СРСР був створений саме в Україні. Стрічку "Ентузіязм. Симфонія Донбасу" зняв видатний режисер Дзиґа Вертов для студії "Українкіно", а її прем’єра відбулася 2 квітня 1931 року.
Фільм, про який розповідають ВУФКУ та WAS, був новаторським не лише для радянського кіно – він вражав і на світовому рівні. Для створення стрічки вперше використали реальні індустріальні звуки як основу художнього образу. Цей прийом вразив навіть легендарного актора та режисера Чарлі Чапліна, який довгий час свідомо у своїх творах не використовував звук, адже вважав, що він обмежує аудиторію стрічки лиш тими глядачами, які розуміють мову фільму. Натомість "Ентузіязм" він назвав однією з найбільш зворушливих звукових симфоній.
Стрічка в цілому вважається одним із перших подібних експериментів у СРСР. На момент створення його автор Дзиґа Вертов, уже був відомий як сміливий експериментатор, авангардист і творець стрічки "Людина з кіноапаратом". У новій роботі він продовжив творчий пошук, скориставшись повноцінним звуком – відмовившись від традиційної імітації шумів у студії.
Замість цього команда записувала звуки безпосередньо на Донбасі: роботу шахт, заводів, мітинги, святкування. Для цього використали спеціальний пересувний апарат, створений у лабораторії інженера Алєксандра Шоріна. На той час подібна техніка була громіздкою і недосконалою, тому ідея запису "живого" звуку викликала скепсис.
Тематично фільм був присвячений першій п’ятирічці, оспівував індустріалізацію, колективізацію, боротьбу з неписьменністю та релігією – тобто мав доволі чітку ідеологічну спрямованість. Водночас стрічка зафіксувала реальність Донбасу початку 1930-х – зокрема й залишки політики українізації.
Вертов вибудував "Ентузіязм" як своєрідну симфонію: звуки виробництва, транспорту й повсякденного життя стали її "музикою". Режисер розвинув власну концепцію – перехід від "кіно-ока" до "радіо-ока", тобто фіксації не лише зображення, а й звуку як самостійного художнього елементу.
Реакція сучасників була неоднозначною. Частина глядачів не сприйняла експеримент, порівнюючи його із "шумом" або "котячим концертом". Водночас інші, зокрема й Чарлі Чаплін, захоплювалися новаторством стрічки. Видатний кіномитець підкреслював, що Вертов зумів перетворити індустріальні звуки на повноцінну музичну композицію.
Попри інноваційність, фільм невдовзі зник із прокату і був надовго забутий. Інтерес до нього повернувся лише у 1960-х роках, коли на Заході знову відкрили для себе радянський авангард. Сьогодні "Ентузіязм" вважають важливою віхою в історії кіно та одним із найсміливіших експериментів ранньої звукової епохи.
Раніше OBOZ.UA розповідав, які фільми СРСР украв на Заході.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.