Не лише герб, прапор і гімн: які ще символи має незалежна Україна

Коли говоримо про символи України, першими згадуємо синьо-жовтий прапор, тризуб і державний гімн. Саме вони мають офіційний статус державних символів. Однак історична пам’ять країни значно ширша. Її уособлюють стародавні рукописи й археологічні скарби, храми часів Київської Русі, пісні, літературні твори та місця, де ухвалювали рішення, що змінювали українську історію.

Деякі з цих символів мають тисячолітнє коріння, інші народилися у XIX–XX століттях, а частина отримала нове значення вже за незалежності. OBOZ.UA розповідає, які символи має незалежна Україна.

Синьо-жовтий прапор

Поєднання синього та жовтого кольорів має тривалу історію в українській символіці. У XIX та XX століттях синьо-жовтий стяг дедалі міцніше пов’язувався з українським національним рухом, боротьбою за політичні права й власну державу.

Після відновлення незалежності він став Державним Прапором України. Сьогодні цей стяг є одним із найупізнаваніших українських символів у світі – від державних установ до міжнародних акцій солідарності з Україною.

Тризуб

Малий Державний Герб України має значно давнішу історію, ніж сучасна українська держава. Знак, який сьогодні називаємо тризубом, використовували князі династії Рюриковичів, а найвідоміше він пов’язаний із Володимиром Великим.

Подібні знаки археологи знаходять на монетах, печатках, цеглі та інших предметах доби Київської Русі. Точне первісне значення символу досі є предметом дискусій, однак відомо, що він був династичним знаком князівської влади. У XX столітті тризуб став одним із символів української державності, а після відновлення незалежності – Малим Державним Гербом України.

Гімн

Історія державного гімну розпочалася у XIX столітті. У 1862 році Павло Чубинський написав вірш "Ще не вмерла Україна". Незабаром текст потрапив до Галичини, де його опублікували, а священник і композитор Михайло Вербицький написав музику. Пісня швидко поширилася серед українців і стала одним із символів національного руху. За радянських часів її виконання фактично було під забороною.

Пересопницьке Євангеліє

Одним із символів тяглості української культури стало Пересопницьке Євангеліє – розкішно оздоблений рукопис XVI століття.

Його створювали у 1556–1561 роках. Особливість пам’ятки полягає не лише в майстерності оформлення, а й у мові: євангельський текст переклали тогочасною книжною мовою, наближеною до живого народного мовлення.

За часів незалежності рукопис набув особливого державного значення. Під час інавгурацій президентів України Пересопницьке Євангеліє традиційно присутнє поруч із Конституцією під час церемонії складення присяги.

Конституція Пилипа Орлика

Документ 1710 року, відомий як Конституція Пилипа Орлика, посідає особливе місце в українській політичній історії. Його повна назва – "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького".

Документ визначав принципи взаємин між гетьманом, козацькою старшиною та Військом Запорозьким і передбачав певні обмеження влади гетьмана. Сьогодні Конституцію Пилипа Орлика розглядають як один із визначних документів української політичної думки та важливе свідчення давньої традиції українського державотворення.

Золота скіфська пектораль

Не всі символи України пов’язані безпосередньо з українською державністю. Деякі нагадують про цивілізації, що існували на наших землях задовго до появи Русі.

Один із найвідоміших таких артефактів – золота скіфська пектораль, знайдена археологом Борисом Мозолевським 1971 року в кургані Товста Могила на Дніпропетровщині.

Прикраса IV століття до нашої ери важить понад кілограм і складається з надзвичайно складних багатофігурних композицій. Пектораль стала не лише однією з головних археологічних знахідок на території України, а й одним із найвідоміших шедеврів скіфського ювелірного мистецтва.

Софія Київська

Софійський собор у Києві – одна з найважливіших пам’яток доби Русі, що збереглася до наших часів. Храм був не лише релігійним центром. Навколо нього концентрувалося політичне й культурне життя середньовічного Києва. Саме тому Софія стала символом давньої української державної та культурної традиції.

Особливу цінність становлять мозаїки й фрески XI століття. Софійський собор та пов’язані з ним монастирські споруди входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Десятинна церква

Ще одним символом доби Володимира Великого стала Десятинна церква – перший відомий кам’яний християнський храм Русі.

Її звели в Києві невдовзі після хрещення держави наприкінці X століття. Храм мав важливе не лише релігійне, а й політичне значення, демонструючи новий статус Києва та його зв’язки з християнським світом. Сама споруда до нашого часу не дійшла, однак місце, де вона стояла, залишається однією з ключових історичних локацій стародавнього Києва.

Пам’ятник Володимиру Великому

Силует князя Володимира з хрестом над Дніпром давно став одним із символів столиці. Пам’ятник відкрили на Володимирській гірці 1853 року. Це один із найстаріших монументів Києва, присвячених історичній особі.

Образ Володимира Великого нерозривно пов’язаний із хрещенням Русі, зміцненням держави та включенням Києва до ширшого політичного й культурного простору середньовічної Європи.

Будинок Центральної Ради

Будівля на Володимирській, 57 у Києві сьогодні асоціюється насамперед з Українською революцією 1917–1921 років.

Саме тут працювала Українська Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським. Її Універсали поступово провели український політичний рух шляхом від вимоги автономії до проголошення самостійності.

22 січня 1918 року Четвертий Універсал проголосив Українську Народну Республіку самостійною державою. Тому будинок Центральної Ради став матеріальним символом боротьби за українську державність на початку XX століття.

Михайлівський Золотоверхий

Михайлівський Золотоверхий монастир поєднує одразу кілька пластів української історії. Первісний собор був закладений ще на початку XII століття. У 1930-х роках радянська влада знищила храм, а вже в незалежній Україні його відбудували.

Нове символічне значення Михайлівський монастир отримав під час Революції гідності. У ніч на 11 грудня 2013 року його дзвони били на сполох, закликаючи киян на допомогу Майдану. Монастир також став прихистком для протестувальників.

"Молитва за Україну"

Слова "Боже великий, єдиний, нам Україну храни" для багатьох українців давно мають значення значно ширше за звичайний музичний твір.

"Молитву за Україну" створили 1885 року: музику написав Микола Лисенко, слова – Олександр Кониський.

Твір швидко поширився в українському середовищі, хоча в Російській імперії його публікація та виконання стикалися з обмеженнями. Згодом з’явилося кілька хорових обробок, а особливо відомою стала версія Олександра Кошиця. Сьогодні "Молитву за Україну" часто виконують під час державних, церковних і пам’ятних подій.

"Ой у лузі червона калина"

Стрілецька пісня "Ой у лузі червона калина" народилася понад століття тому й була тісно пов’язана з українським визвольним рухом початку XX століття.

У 2022 році вона отримала нове життя. Після виконання Андрієм Хливнюком пісня стала одним із міжнародно впізнаваних символів українського спротиву російському вторгненню.

"Запорозький марш"

Ще один потужний музичний символ – "Запорозький марш" Євгена Адамцевича.

Широка публіка почула твір у Києві наприкінці 1960-х років. Особливого звучання він набув після оркестрового опрацювання Віктора Гуцала. Через виразне національне звучання виконання маршу за радянських часів обмежували. Наприкінці 1980-х він знову залунав на українських мітингах, а після відновлення незалежності став важливою частиною військової та державної церемоніальної музики.

"Садок вишневий коло хати"

Символи держави – це не тільки монументи та історичні документи. Ними можуть ставати й образи, які покоління людей сприймають як частину спільного культурного досвіду.

Саме таким твором є "Садок вишневий коло хати" Тараса Шевченка. У кількох строфах поет створив майже архетипний образ українського дому: сад, хата, родина, вечір, спів. Вірш багаторазово покладали на музику, а створена Шевченком картина стала одним із найвідоміших образів України в національній культурі.

Раніше OBOZ.UA розповідав про історію Дня Незалежності.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.