Любили всі діти: чому в СРСР був таким популярним гематоген
Гематоген у СРСР став масовим і дуже популярним продуктом. І причина була навіть не в умовній користі для здоров’я, а в дефіциті нормальних солодощів. Його давали дітям, вагітним, жінкам, які годували, пораненим і навіть солдатам.
Купити "гематогенку" можна було майже в кожній аптеці за копійки. OBOZ.UA розповідає, чому в СРСР цей батончик став хітом, а у Європі його майже не вживали.
Звідки взявся гематоген
Насправді гематоген з’явився не в СРСР. Його створили у Швейцарії ще наприкінці XIX століття. Перший варіант, відомий як "Гематоген Гоммеля", був сумішшю бичачої крові та яєчного жовтка. Засіб призначали для лікування анемії, а його назва походила від грецьких слів, пов’язаних із кров’ю і народженням.
Автор цього засобу не приховував його складу. Навпаки, він шукав способи зробити мікстуру приємнішою на смак і придатнішою для довшого зберігання. Популярність прийшла до гематогену досить швидко, адже від нестачі заліза тоді страждало багато людей.
Як гематоген з’явився в СРСР
Через кілька десятиліть мода на гематоген дійшла і до Радянського Союзу, де почали активно випускати власну версію цього продукту. Спочатку це теж була не плитка, а саме мікстура. Якщо вірити Великій радянській енциклопедії 1929 року, гематоген тоді являв собою 70-відсотковий розчин гемоглобіну в суміші гліцерину й вина.
Після війни продукт почали виробляти вже у твердому вигляді. Саме тоді з’явився знайомий багатьом формат батончиків і плиток. Такий варіант вважався зручним для зміцнення здоров’я дітей, хоча смак у нього все одно був дуже специфічний.
Чому гематоген так активно купували
До головної діючої речовини – альбуміну – додавали згущене молоко, цукор, глюкозний сироп і ванілін. Завдяки цьому він перетворився з майже лікарського засобу на щось середнє між аптечним продуктом і дешевим дитячим смаколиком.
У Радянському Союзі гематоген став майже обов’язковим продуктом. Його рекомендували дітям, вагітним, жінкам, які годували грудьми, а також пораненим солдатам для швидшого відновлення. У певний період він навіть входив до обов’язкового солдатського раціону.
Чому діти його любили
Головними споживачами гематогену все ж були діти. Після війни в СРСР хороші солодощі були дефіцитом, а якісний шоколад за межами великих міст для багатьох залишався майже недосяжною розкішшю. На цьому тлі гематоген мав очевидні переваги: його можна було купити всюди, коштував він дешево, а за смаком, попри специфіку, все ж нагадував щось солодке.
Саме тому для багатьох дітей гематоген був не стільки ліками, скільки доступним замінником десерту.
Чому популярність згодом впала
Ситуація різко змінилася наприкінці існування СРСР і тим більше після його розпаду, коли з’явився доступ до закордонних солодощів. На тлі шоколадок, батончиків і цукерок гематоген дуже швидко втратив колишню привабливість. Його популярність стрімко впала, хоча сам продукт виробляють і досі.
Ще одним доказом суперечливості гематогену можна вважати те, що за межами радянського простору він не став масовим дитячим продуктом. У Європі нормальні шоколадні вироби були доступні від самого початку, тож потреби замінювати солодке чимось на кшталт гематогену просто не виникало.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чому радянським дітям обов’язково давали риб’ячий жир.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.