Христос рождається! Історія і традиції Святвечора в Україні
Сьогодні із появою на небі першої зірки в Україні почнеться святкування Святвечора. Він знаменує собою завершення Різдвяного посту і передує святкуванню Різдва. Наші предки вважали Святвечір одним із найсвітліших свят року.
OBOZ.UA розповідає, коли в Україні відзначають це свято і чому змінилась його дата. А також поділимось основними традиціями та символами Святвечора. Українці не дарма століттями, попри заборони та обмеження зберігали обряди Святвечора, передаючи їх із покоління в покоління, тож і сьогодні цей вечір залишається символом єдності, віри та родинного тепла.
Коли відзначають Святвечір
В Україні Святвечір відзначають 24 грудня, напередодні Різдва Христового, яке за новим церковним календарем припадає на 25 грудня. Перехід на ці дати відбувся у 2023 році, коли Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. До цього часу Святвечір традиційно святкували 6 січня, разом із Різдвом 7 січня за юліанським стилем. Зміна дати стала частиною ширшого календарного оновлення, яке наблизило українські різдвяні традиції до більшості християнських церков світу.
Як готувались до Святвечора
Підготовка до Святвечора в українських родинах завжди була справою колективною і починалась заздалегідь. Ще за кілька тижнів молодь починала вивчати святкові колядки і готувати різдвяні вертепи. Також оселю ретельно прибирали до свята.
На святковий стіл готували виключно пісні страви – Святвечір припадає на останній день посту, тому харчові обмеження все ще діють. В окремих регіонах готували 12 страв, кожна з яких мала символічне значення – їх асоціювали із місяцями року та з апостолами Христа. Однак таке кулінарне розмаїття було необов’язковим і дотримувались його не усюди. Головне, щоби на святковому столі стояла святкова зернова каша – кутя. Також до вечері неодмінно готують узвар із сушених фруктів. Серед інших страв можуть бути пісні вареники та голубці, соління, тушковані овочі,хліб, тощо.
У підготовці до Святвечора велику роль відігравали символи, кожен із яких мав окреме значення. У хаті на покуті ставили дідуха – сніп із жита або пшениці, що символізував дух предків, родову пам’ять і надію на врожай та достаток у новому році. Під святкову скатертину клали сіно – це символізувало ясла, в яких народився Ісус, а також вважалось побажанням добробуту для господарства. В оселі часто підвішували солом’яні плетені "павуки", які уособлювали космічний лад, гармонію та порядок у світі. Розкладали спеціальні обереги і на столі. Їхню роль виконували часник, сіль, а часом хліб або монети. Усі ці елементи створювали сакральний простір, у якому поєднувалися християнські уявлення та давні аграрні вірування.
Вечеря у Святвечір
А коли на небі з’являлась перша зірка, вся родина збиралася за столом. Вечеря мала чіткий порядок і глибокий обрядовий сенс. Починали трапезу спільною молитвою. Першою стравою обов’язково була кутя – лише коли кожен член родини куштував цю символічну кашу, переходили до решти страв.
Вечеря проходила спокійно, без сварок і гучних розмов, адже вважалося, що настрій цього вечора визначає, яким буде весь наступний рік. Після трапези частину страв не прибирали зі столу. Їх залишали для душ померлих – вважалось, що вночі вони приходять на частування. Родина тим часом готувалася приймати колядників або вирушала колядувати сама.
Раніше OBOZ.UA розповідав, кому у різдвяні свята можна колядувати і щедрувати.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.