Плата за життя і донорство для російських загарбників: мешканцям окупованої території України "нова влада" пообіцяла "революцію"
Ситуація з медичною допомогою на окупованих територіях України навесні 2026 року стала критичною. Згідно зі звітами ВООЗ, ООН та правозахисних організацій, медицину перетворили на інструмент політичного тиску та "паспортизації". Російські загарбники не просто не змогли забезпечити жителям ТОТ навіть базове лікування, вони фактично з кожним днем пробивають нове дно.
Детальніше про це – у матеріалі OBOZ.UA.
Паспорт під загрозою смерті та нічого безплатного
Від самого початку окупації "влада" обіцяла місцевим жителям, що вже тепер-то ситуація зміниться. Вона справді змінилася: людей уже фактично позбавили безкоштовної медицини. І це особливо вдарило по соціально незахищених категоріях.
Окупаційна влада активно рекламує "безоплатну державну медицину" в рамках російської програми державних гарантій. Поліс обов'язкового медичного страхування (ОМС) начебто дає право на безоплатну меддопомогу, але для його отримання необхідно не тільки мати прописку на окупованій території, а й російський паспорт.
Жителям без громадянства країни-агресора відмовляють у плановій медичній допомозі, госпіталізації та навіть у видачі життєво важливих ліків (інсуліну, препаратів від тиску). Навіть швидка допомога часто відмовляє у виїзді до тих, хто не має "нових" документів. Щодо лікарень, то вони стали основними пунктами, де на людей тиснуть, змушуючи приймати російське громадянство – під загрозою смерті або відсутності лікування.
Але навіть якщо є паспорт РФ і поліс, це зовсім не гарантія отримання медичної допомоги. Безкоштовної.
Наприклад, у Мелітополі Запорізької області практично неможливо записатися до стоматолога за полісом ОМС. Черга розписана на тижні наперед, а кількість охочих настільки велика, що по невідкладну допомогу люди змушені звертатися виключно в платні кабінети.
Подібна ситуація склалася і в Донецькій обласній центральній клінічній лікарні (ОЦКЛ), де талонів на безоплатне УЗД, МРТ або прийом до вузьких спеціалістів майже не буває. У реєстратурі пацієнтам пропонують очікувати до місяця, а ось отримавши платний талон, можна без направлення потрапити на прийом уже наступного дня.
У пологовому будинку Алчевська Луганської області окуліст у поліклініці перебуває на лікарняному вже понад місяць. Але водночас до нього можна записатися на прийом... у платний кабінет за 900-1200 рублів.
Така ситуація не нова: наприклад, під час шкільних медоглядів і оформлення довідок для дітей лікар регулярно йде у відпустку або на лікарняний, щоб спрямувати потік пацієнтів у свій приватний кабінет.
"Таким чином формально безкоштовна медицина на окупованих територіях перетворилася на систему, де за реальну допомогу завжди доводиться платити", – кажуть у Центрі національного спротиву.
Співрозмовники OBOZ.UA в окупації кажуть, що "влада" переконує – ось-ось "відбудуться революційні зміни" в медичній сфері. Але таким обіцянкам уже не перший рік. Тим часом навіть у Донецьку, обласному центрі з раніше дуже просунутою медициною, сьогодні вона "на рівні плінтуса". "Без хабара "безплатному" лікарю навіть інсулін не призначать", – каже донеччанка.
Місцеві жителі гаряче обговорюють у соціальних мережах те, що відбувається в лікарнях на окупованій території.
"Зараз хворіти не можна, інакше допоможуть опинитися на кладовищі". – підсумувала мешканка окупованого Донецька під постом про ситуацію в одному з місцевих Telegram-каналів.
Кадровий колапс і занепад
Ще чотири роки тому Багатопрофільна лікарня швидкої медичної допомоги (МЛШМД) вважалася одним із найкращих медичних закладів Маріуполя – добре обладнаним, із сильними фахівцями та чіткою системою невідкладної допомоги. Сьогодні ж мешканці окупованого міста описують її як заклад, де важко отримати навіть базову допомогу.
Процес прийому хворих зараз навмисно ускладнений. Пацієнтів часто відмовляються госпіталізувати – навіть тоді, коли їх офіційно направляють з інших лікарень. Контактні номери лікарні або постійно зайняті, або взагалі не працюють. Водночас на території ЛШМД нерідко можна побачити машини швидкої допомоги, що стоять без руху.
У лікарні також відчувається гостра нестача кадрів. Багато фахівців із кардіології виїхали, а ті, які залишилися, дозволяють собі грубість і вибірковий підхід до хворих.
"Зміни, що відбулися з ЛШМД, стали для багатьох маріупольців символом глибокого занепаду медичної системи в окупації", – додали в ЦНС.
У поліклініці Скадовська (Херсонська область) пацієнтам з навколишніх районів системно відмовляють у невідкладній допомозі, виправдовуючись відсутністю місцевої прописки. Формально – "щоб зменшити навантаження". Насправді, щоб приховати критичну нестачу лікарів. Людей навіть не допускають до медиків: після реєстратури їх одразу відправляють до кабінету, де оформляють стандартну відмову – немає реєстрації.
А в окупованій Луганській області кадрову кризу в медицині намагаються перекрити за рахунок студентів без базової підготовки. Про запуск відповідної програми публічно заявляла так звана міністерка охорони здоров'я "ЛНР" Наталія Пащенко (вона перебуває під санкціями).
Студентів першого курсу (!) медичних факультетів залучають працювати в лікарнях на посадах молодшого медичного персоналу, подаючи це як ранній старт кар'єри і вхід у професію. На практиці ж це означає, що медичну допомогу населенню надають люди, які тільки-но розпочали навчання і не володіють базовими знаннями з анатомії, фізіології, фармакології. Формально йдеться про практичний досвід, однак, фактично першокурсників використовують для заміщення відсутнього персоналу в умовах гострого дефіциту кадрів.
У низці лікарень такі студенти залучаються до процедур, які без належної підготовки створюють прямі ризики для пацієнтів. Контроль досвідчених медиків обмежений або відсутній через перевантаження, а помилки, пов'язані з недосвідченістю, стають системною проблемою, а не поодинокими випадками.
За даними співрозмовників OBOZ.UA на окупованій території, така ситуація із залученням студентів не тільки на ТОТ Луганщини, а й на Донеччині, у Запорізькій та Херсонській областях.
Як результат, зниження стандартів лікування стало нормою, а відповідальність за наслідки перекладається як на пацієнтів, так і на самих студентів.
"Окупаційна адміністрація намагається замаскувати колапс медичної системи освітніми гаслами. Насправді йдеться про експлуатацію недосвідчених студентів і про подальше погіршення якості медичної допомоги для населення, яка надається в умовах знижених стандартів безпеки та лікування", – кажуть у ЦНС.
Основною причиною кадрового колапсу в окупації стало те, що "влада" масово перевела медиків у воєнізовані структури РФ. Частину мобілізували, частина була спрямована на забезпечення російських підрозділів.
Економія призвела до смерті дітей
Дуже показовий випадок стався в окупованому ще 2014 року Криму. У головній дитячій клінічній лікарні півострова було "виявлено" критичний дефіцит реанімаційної техніки: відсутність (і непридатність наявних) дихальних мішків, кардіомоніторів, сучасних систем спостереження. Частина обладнання – зламана або взагалі відсутня.
Перевірка "Росздравнадзора" підтвердила, що відділення інтенсивної терапії новонароджених працює на межі колапсу. Як результат, смертність новонароджених у Криму зросла ще на 9% на рік.
Медики роками просили нове обладнання, а у відповідь отримували тільки відписки і "чекайте бюджету". А після скандалу окупаційна влада обмежилася дрібними штрафами і порожніми обіцянками.
Кров для окупантів
У лікарнях на ТОТ України фактично припинено й нормальне забезпечення пацієнтів донорською кров'ю. Наприклад, у Маріуполі медперсонал відмовляє родичам поранених і тяжкохворих, пояснюючи це відсутністю запасів і обмеженнями з боку керівництва. Реальна причина – централізований дефіцит крові через провалену логістику, відсутність системи донорства та переорієнтацію ресурсів на потреби російських окупаційних військ.
У результаті людей фактично змушують самостійно шукати донорів. У місті сформувався тіньовий ринок "платної крові": такса стартує від 5 тисяч рублів за одного донора і може зростати залежно від групи крові та терміновості. Родичі пацієнтів шукають людей через місцеві чати і пабліки, оплачують дорогу і беруть на себе всі ризики – від сумнівної якості донорів до шахрайства. За інформацією джерел ЦНС, частина крові, що формально надходить до медустанов, резервується для військових госпіталів і поранених окупаційних підрозділів.
Цивільне населення відсувається на другий план, а лікарні отримують негласні вказівки "не створювати навантаження" на банк крові. Це й пояснює, чому пацієнтам прямо радять "вирішувати питання самостійно".
А в Мелітополі взагалі працівників "державних установ", а також персонал міської лікарні №1, на базі якої влаштували "день донорства", змусили здати кров. І якщо ви думаєте, що вона призначена для місцевих жителів – помиляєтеся.
Начальниця окупаційного управління організації медичної допомоги псевдоміністерства охорони здоров'я Запорізької області Юлія Азарова фактично підтвердила справжню мету заходу, заявивши, що зібрана кров призначена для "стабілізації військових РФ". Причому вона підкреслила, що такий формат планують використовувати на постійній основі.
20 квітня в Росії був Національний день донора. Напередодні його на окупованих територіях України "влада" проводила безліч агітаційних заходів. "У нас справжня істерія з цього приводу. Від кожного підприємства, установи зажадали відправити людей здавати кров – причому в обов'язковому порядку", – розповіли нашим журналістам джерела в окупованому Донецьку.
Як бачимо, сьогодні медична допомога на ТОТ України перетворилася на інструмент контролю, а здоров'я людей стало ще однією жертвою російських військових пріоритетів.