"Дивний привіт із СРСР": що таке мумійо, яке використовував увесь Радянський Союз

Відсутність найнеобхідніших товарів у СРСР штовхала людей на використання у побуті часом дуже дивних продуктів. Особливо дикими були деякі "народні" методи лікування, що практикувались у ті часи. Наприклад, у багатьох домах можна було знайти мумійо – темну, чорно-коричневу речовину, схожу водночас на смолу або застиглий дьоготь.

Цей засіб прийшов із традиційної медицини Азії і заміняв радянським людям чимало найнеобхідніших ліків. OBOZ.UA розповідає, як використовували мумійо і куди воно поділося зараз.

Мумійо відоме людству багато століть. Під різними назвами його використовували в традиційній медицині країн Азії, а особливо відомим воно є в аюрведі, де має назву шиладжит. У природі ця речовина формується в гірських породах і має вигляд темної смолоподібної маси. Її склад досить складний: у мумійо виявляють гумінові речовини, продукти розкладання рослин і мікроорганізмів, а також різноманітні мінерали.

У Радянському Союзі серйозно зацікавилися мумійо приблизно в середині ХХ століття. Особливо активно його досліджували науковці Центральної Азії. Тут проводили експерименти, клінічні дослідження речовини та намагалися з'ясувати, у яких випадках вона справді може бути корисною.

Інтерес до мумійо не обмежувався окремими лабораторними дослідами. Наприклад, в архівах можна натрапити на докторську дисертацію, захищену в 1967 році, автор якої вивчав використання мумійо для лікування переломів кісток. А уже наступного року з'явилася кандидатська робота про лікування за його допомогою гнійних ран. Ба більше, наприкінці 1970-х у Ташкенті провели навіть спеціальний симпозіум, присвячений дослідженням центральноазійського мумійо.

Саме в цей період за речовиною поступово закріпилася репутація чи не універсального природного засобу. Насамперед мумійо пов'язували з відновленням після переломів і травм, а також із загоєнням ран. Згодом перелік його нібито корисних властивостей значно розширився – мумійо почали приписувати позитивний вплив практично на весь організм.

Особливо цінувалося мумійо, яке добували в гірських районах Центральної Азії та на Алтаї. Його продавали, використовували в народній медицині, а також експортували за кордон. У тогочасних матеріалах зазначалося, що іноземних покупців приваблювала, зокрема, відносно невисока ціна радянського продукту.

Проте після розпаду СРСР ажіотаж навколо мумійо на пострадянському просторі поступово згас. Не можна сказати, що воно зникло зовсім: і сьогодні цю речовину можна знайти у продажу – у таблетках, капсулах та складі різноманітних БАДів. Однак воно більше не вважається тією ж панацеєю, як в радянські часи.

Цікаво, що на Заході інтерес до мумійо зараз лише зростає. Щоправда, шукати його там потрібно не під звичною для нас назвою, а як шиладжит – саме так мумійо називають в аюрведичній традиції.

Особливо помітною ця тенденція стала у США. У 2025 році одна з найбільших американських мереж товарів для здоров'я The Vitamin Shoppe повідомила, що лише за перший квартал продажі шиладжиту зросли на 40%. Кількість пошукових запитів щодо цього продукту на сайті мережі за той самий період збільшилася ще суттєвіше – на 52%. У самій компанії назвали шиладжит колись нішевим аюрведичним засобом, який отримав "друге життя" завдяки новому поколінню покупців.

Причина такого повернення багато в чому пов'язана із сучасною модою на wellness та "натуральні" харчові добавки. Shilajit чудово вписався в цю тенденцію: давнє походження, гірські породи, незвичайна чорна смола і довгий перелік ефектів, які йому приписують, – від підвищення енергії та покращення концентрації до позитивного впливу на чоловіче здоров'я. Непривабливий природний продукт тут перепакували у формат порошків, капсул, медових стіків і навіть мармеладок і розфасували в естетичні баночки.

Втім, разом із новою популярністю повернулися й старі запитання щодо того, наскільки виправдані численні заяви про користь мумійо. Попри те що цю речовину досліджують уже багато десятиліть, якісних досліджень за участю людей досі небагато. Наукові огляди зазначають, що переконливих доказів багатьох ефектів, які приписують мумійо, наразі недостатньо. Є й питання безпеки. Cleveland Clinic попереджає, що склад продукту значною мірою залежить від його походження та способу обробки. Неперевірені зразки можуть містити небажані домішки.

Раніше OBOZ.UA розповідає, чому в СРСР був популярним березовий сік і як на ньому обманювали людей.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.