Чи варто святкувати Геловін в Україні: що говорять у церкві

Щороку наприкінці жовтня в Україні дедалі активніше відзначають Геловін – свято, що прийшло із західної культури та перетворилося на масову розвагу з елементами символіки потойбічного світу. Для одних це просто нагода повеселитися, для інших – прояв чужих традицій, які не мають нічого спільного з українською духовною спадщиною.

На цьому тлі дедалі частіше лунає запитання: чи сумісне святкування Геловіну з православною вірою, і як до цього ставиться церква? Представники духовенства наголошують, що попри зовнішню безневинність, це свято несе в собі елементи, які суперечать християнському світогляду, адже в його основі – символіка темряви, смерті та потойбічних сил.

Офіційна позиція ПЦУ

Позиція православної церкви щодо Геловіну є послідовною: це свято не має християнського змісту, його образи суперечать духовним цінностям, а релігійна частина є неприйнятною. Водночас церква не виступає проти радості чи осінніх традицій – радше закликає святкувати життя, врожай і вдячність Богові, а не гратися з символами темряви.

ПЦУ публікувала роз’яснення щодо святкування Геловіну.

"Свято монстрів та нечисті, Гелловін, запозичене із західної культури, рідко сприймається українцями всерйоз. Це своєрідна підстава повеселитися та розважитися, жартівливий костюмований карнавал, який нібито не несе жодної загрози… Проте той спосіб, в який зараз переважно відзначають Гелловін, ніяк не пов’язаний з християнськими традиціями".

Звертають увагу представники церкви і на комерційні мотиви:

"У сучасній формі це свято зародилось лише у ХХ сторіччі в США – як яскрава "обгортка", проєкт, спершу покликаний "приборкати" вуличних хуліганів, і максимально комерціалізований з часом. Гелловінські вечірки, які багато людей сприймають просто як привід вдягти маскарадну маску й повеселитися, – це не просто спекуляція на яскравому й чарівному і спосіб підзаробити для підприємливих громадян. Учасники таких святкувань перевдягаються у образи різного роду нечистої сили, яка асоціюються зі смертю і потойбічним світом, чинить зло та несправедливість – упирів, вампірів, вурдалаків, зомбі тощо. Та християнин не може – навіть у жартівливому та ігровому контексті – асоціювати себе зі силами зла."

Думки представників церкви

Митрополит Луцький і Волинський також прокоментував ставлення церкви до цього свята та пояснив, чи варто українцям створювати його слов’янський православний аналог.

За словами керуючого єпархією, церква має різко негативне ставлення до Геловіну, і це добре відомо. Однак, наголосив він, створювати йому альтернативу або шукати відповідник серед дохристиянських традицій не потрібно.

"Не слід вишукувати і якогось відповідника святу нечистої сили в дохристиянській давнині Русі-України, щоб витіснити західну моду на Геловін. Треба лише відновити народне торжество, що було і є в багатьох народів на завершення збору врожаю і поєднати його з християнською подякою Богові за достаток плодів земних", – зазначив митрополит.

На його думку, українці можуть святкувати "свято врожаю" або "день подяки" наприкінці жовтня. Таке дійство існувало в народній культурі і символізувало вдячність за плоди землі.

"Можуть бути й елементи костюмованого карнавалу – "Ходить гарбуз по городу, питається в свого роду...". Але язичницький обряд давніх кельтів задобрення потойбічних темних сил напередодні католицького дня Всіх святих – рішуче неприпустимий, навіть у карнавально-жартівливому вигляді", – наголосив митрополит.

Таким чином, церква не закликає забороняти саму ідею святкування осені, але наголошує – будь-які елементи, що натякають на поклоніння темним силам, несумісні з християнською вірою.

Про ставлення до Геловіну розповів настоятель Свято-Покровського храму в Сараті Владислав Шіман. Священник наголошує: для нього Геловін ніколи не був природним чи близьким святом – ані за змістом, ані за духом: "Я особисто ніколи Геловін не сприймав. Тому що, по-перше, це не наше свято. І це не тому, що я відштовхуюся від усього чужого."

На думку священника, сучасний Геловін має дві сторони – комерційну та релігійну. Перша, за його словами, здебільшого зводиться до маркетингової забави, друга – до символічного "загравання" з темними силами: "Тому саме питання Геловіну для мене розділяється на дві частини: перша – комерційна, друга – релігійна. І я категорично проти релігійної. Бо це бісовщина".

Водночас священник нагадує: в українській традиції завжди були власні зимові свята, де присутні костюми й театралізовані дійства, проте їхня основа зовсім інша.

"Колись теж [церковники] були проти. Але зараз вже адаптувалися. Навіть на Різдво, коли влаштовують Вертеп, діти теж перевдягнені ходять, церква ставиться до них дуже позитивно. Чому? Все криється в тому, що стоїть в основі цього процесу. Якщо це когось налякати, зробити якесь зло, або, ба більше, якісь окультні речі, то негативно. А якщо це персонажі, які беруть участь у Маланці або у колядуванні чи Вертепу, то абсолютно нормально, тому в основі своїй це несе добро, людинолюбство, віру в Бога."

Тож позиція церкви щодо Геловіну залишається обережною: духовенство застерігає від участі в обрядах, що мають окультне чи демонічне походження, і наголошує на важливості розрізняти розвагу та поклоніння темним силам.

Водночас варто визнати, що костюмовані вечори, дитячі свята чи театралізовані дійства, у яких немає нічого образливого для віри, не становлять гріха.

Головне – зберігати здоровий глузд і розуміння сенсу. Якщо сприймати Геловін як просто яскраву осінню розвагу з гарбузами, світлом, музикою й усмішками, без пропаганди зла чи страху, то в цьому немає нічого небезпечного.

Раніше OBOZ.UA публікував рейтинг найкращих фільмів, які варто встигнути подивитися до Геловіну.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.