Був єдиним сином у матері: на фронті загинув воїн з Вінниці, відзначений "Золотим хрестом". Фото
Війна обірвала життя ще одного Героя – Сергія Жука з Вінниці. Він пішов на фронт добровольцем ще на початку повномасштабного вторгнення, пройшов бої на Херсонщині і Запоріжжі, воював під Бахмутом.
Останній бій воїн, відзначений "Золотим хрестом", прийняв на Харківщині. Про втрату розповіли у Вінницькій міській раді.
Що відомо про Героя
Зі співвітчизником, що загинув у бою з ворогом, у Вінниці попрощалися 4 грудня.
Народився Сергій Жук у Вінниці 17 лютого 1997 року. Навчався у ліцеї №2 та технічному ліцеї, здобув спеціальність радіотехніка у Вінницькому технічному фаховому коледжі. Закінчив Вінницький національний аграрний університет.
Сергій Жук (псевдо "Прол") пішов на війну добровольцем на початку повномасштабного вторгнення Росії. Молодий українець захищав країну у лавах 3 окремої штурмової бригади, виконував бойові завдання як стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу.
Захисник пройшов запеклі бої за Херсонщину та Запоріжжя, воював з росіянами під Кліщіївкою, Бахмутом та Андріївкою. Воював звитяжно: за мужність, відвагу та успішне виконання бойових завдань отримав звання сержанта і був відзначений низкою високих державних нагород. Серед них – відзнака головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест", орден "За мужність" III ступеня, відзнака "За особисту хоробрість в бою".
Сергій Жук був єдиною дитиною в родині. Мати воїна, Ірина, розповіла "Суспільному", що син майже ніколи не говорив з рідними про війну.
"Він не тішився нагородами, бо знав їхню ціну – це біль і втрата побратимів. Коли я плакала через загиблих, він лише говорив: "Мам, це війна… На війні люди гинуть", – розповіла жінка.
Вже під час великої війни Сергій створив власну родину: у 2022-му одружився з коханою Вікторією. Дружина воїна також служить, вона – бойовий медик у Силах безпілотних систем. І Сергій, розповідає його мати, мріяв про мирне життя разом з дружиною.
"Сергій ніколи не скаржився. Не нарікав. Нічого не просив. "Мам, у мене все добре" – це була його відповідь на мої питання. І коли він говорив це своє "мам, у мене все добре", я відчувала, що це чоловік – справжній, мужній, сильний воїн... Його крайній вихід став останнім. Я йому часто казала: син, ти – моя душа. Тепер там, де була душа – порожньо, її вирвали, і цю порожнечу нічим і ніколи не заповнити. Хтось каже: додому повернувся назавжди. Але ні. Він – назавжди в строю. Сергій Жук (Прол) назавжди в строю. Серед найкращих, серед достойних, серед Героїв", – каже мама воїна.
Останній бій 28-річний воїн прийняв поблизу села Степове Ізюмського району Харківської області 27 листопада.
Похований у Вінниці, на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що в Одесі попрощалися із загиблим на війні бійцем стрілецького батальйону поліції. Миколі Яковецькому назавжди залишиться 48.
Також стало відомо, що на фронті загинув бойовий медик з Київщини Артем Гуцол. На малій батьківщині захисника, Обухівщині, кажуть: він ставив життя побратимів вище за власне.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!