Блог | Борис Джонсон таємно відвідав фронт на Запоріжжі: ексклюзивні фото

Нарешті можу опублікувати ексклюзивні фото з поїздки на фронт Бориса Джонсона. Сьогодні британська газета "Daily Mail" публікує розлогий репортаж самого Бориса — людини, яка починала кар'єру журналістом — із Запорізького напряму. Він відвідав позиції 65-ї бригади.

Про це таємне фронтове відрядження відомого політика та колишнього британського прем'єр-міністра, я дізнався від воєнного кореспондента "Дейлі Мейл" Річарда Пендлбері, з яким зустрівся в Лондоні минулого місяця — мене запросили для участі в Медіафорумі. Річард якраз разом із фотографом Джеймі Вейзманом повернувся з України і розповів: Борис наполегливо попросив фронтову команду Daily Mail організувати таку поїздку на передову. Домовились: фото притримати і публікувати одночасно з виходом матеріалу в газеті. Оскільки саме загострилася війна навколо Ірану, то вихід публікації відкладався. І ось цей момент настав.

Ось що пише Boris Johnson:

– Про Запоріжжя:

Їдучи широкими бульварами міста, відчув його потенціал і багатство, яке чекає на повернення. Chevrolet мав тут завод ще у 1930-х. Греблю будували ті самі американські інженери, що зводили Гувер дамбу. "Одного дня, я сподіваюся і вірю, це американсько-українське партнерство відновиться".

– Про військових:

Він описує службовця на позивний Кокос — пілота дронів, який знищив 434 росіян, отримав жахливе поранення від танкового снаряду, відмовився від ампутації і повернувся воювати. "Якщо людина може пройти через таке і битися далі з такою нещадною ефективністю — цих українців не зламати нічим".

– Про людей:

Пінг-понг тренер у мирному житті Юрій вночі виходить зі своїми людьми в поле і стріляє по дронах з кулемета Браунінга зразка 1917 року. "Ми просимо українців захищати свої сім'ї зброєю, яка така сама стара, як я".

Двадцятичотирирічна Даша — офіцер зв'язку — родом із Краматорська. "Як ми можемо погодитись віддати Краматорськ? Я пішла в армію, щоб захистити його".

До речі, саме під час тієї лондонської зустрічі з Річардом я передав йому для Бориса примірник прифронтової газети "Зоря" з Харківщини — тієї самої, яку редактор Василь Мирошник щотижня розвозить селами за кілька кілометрів від лінії фронту. Річард назвав цей маршрут "одним із найнебезпечніших газетних маршрутів у світі". Борис взяв газету в руки та визнав, що робота Василя вражає. Для нашого "Індіани Джонса української журналістики" — це, мабуть, найнезвичайніший читач за всю історію "Зорі".

– Про головне:

"Після 48 годин на передовій я більше ніж будь-коли переконаний: українці переможуть. Одного дня вони позбудуться орків Путіна, і ця прекрасна, щедра країна буде вільною".

За фото дякую Андрію Андрієнку Andriyenko Andrey, члену НСЖУ — військовослужбовцю 65-ї бригади.

Журналісти важливі.