"Бажання жити далі": історія військового Івана Войнова увійшла до Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

33-річний Іван Войнов вижив після прямого влучання півторатонного КАБа. Втрата ноги, десятки складних операцій та мінус 18 кілограмів – ці надважкі випробування не зламали його. Іван зберіг жагу до життя, любов і прагнення розвиватися. Своєю історією незламності він поділився з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

З початком повномасштабної війни Іван понад рік оббивав пороги військкоматів, доки у січні 2023-го не став до лав ЗСУ. Служба привела його на Харківщину, де підрозділ потрапив під масований авіаудар під Вовчанськом. Пробитий череп, розтрощена щелепа, втрата ноги – тоді медичний вердикт звучав для військового як вирок.

"Я не почував себе пораненим. Я відчував себе, наче мене збила вантажівка. Ну, тобто так, мені було боляче. Через декілька хвилин після прильоту трохи бачив правим оком, лівим оком не бачив взагалі", – згадує Іван. 

На сьомий день після поранення у Івана повністю відмовила ліва сторона обличчя. Цілий місяць він виконував вправи на міміку, не бачачи жодного результату. Але не здавався і продовжував реабілітацію.

"Я перед дзеркалом постійно дивлюсь, роблю і дивлюсь, чи щось взагалі відбувається. Коли м'яз ворухнувся, це була перемога. Міміка не відновилась прямо на всі 100%. У мене є певні моменти, де ліва сторона просідає. Це вплинуло на м’язи щелепи", – розповідає ветеран.

Поруч із ним увесь цей час була кохана дівчина – Соломія. Згодом вона стала його жінкою. Саме підтримка Соломії допомогла не зламатися у найважчі моменти. Разом вони проходили реабілітацію, разом поверталися до активного життя, спорту і навіть танців. 

"Ця підтримка була дуже необхідна. Спілкування, прагнення щось робити, бажання жити далі", – зізнається Іван.

Їхнє весілля, як і мріяла наречена, відбулося у Пирогові. Святкова церемонія поєднала традиції Київщини та Галичини – рідних країв молодят. 

"Я колись йому сказала про те, що було б чудово зіграти весілля в Пирогові. Бо я сама з Галичини і дуже хотіла традиційне українське галицьке весілля тут, у Києві. І він це все пам'ятав. І так у нас вийшло несподіване, дуже красиве, дуже українське, дуже традиційне, обрядове весілля в Пирогові, яке я хотіла", – каже Соломія.  

Сьогодні Іван продовжує доводити власним прикладом, що життя не зупиняється після найважчих випробувань. Він грає в Театрі ветеранів, бере участь у забігах Spartan та готується до змагань із вейкбордингу. Разом із дружиною захисник не лише зберіг старі захоплення, а й відкрив нові. Роками Соломія мріяла про спільні парні танці, але Іван завжди відмовлявся. І саме після поранення він нарешті сказав "так". Тепер танці стали для них особливою терапією.

Дивіться історію Івана тут.

Колекція Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 145 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України.