Аркадій Медведєв про український FANCON: наш меседж світу простий – ми є, і ми хочемо бути

Організувати масштабний фестиваль сучасної культури у країні, де щодня лунають тривоги – виклик, який іноземцям здається фантастикою. Проте київський FANCON 2026 не просто відбувся, а зібрав майже 47 тисяч людей. У ексклюзивному інтерв’ю для …, СЕО та співзасновник фестивалю Аркадій Медведєв відверто розповів про залаштунки організації під час війни, логістику іноземних зірок, унікальні благодійні артефакти за донати для Сил Оборони України та про те, чому українська гік-спільнота вражає світ.

– Ми з вами спілкуємось у другий день фестивалю, коли все – у самому розпалі подій і розмах вражає! Організувати подію такого масштабу у наші часи – це щось із розряду фантастики. З якими найсерйознішими викликами ви стикнулися як організатор? Що було найважчим внутрішньо?

– Наші проблеми не сильно відрізняються від інших великих івентів, але масштаб події помножує ризики. Найперший жах будь-якого організатора зараз – це потенційні відключення електроенергії. Для нас блекаут був би абсолютним колапсом. Тому ми заздалегідь робили серйозне додаткове посилення мережі, привозили величезні генератори. Цього разу вони, на щастя, не знадобилися – усе спрацювало штатно, але сам факт підготовки – це окремий фінансовий та логістичний виклик.

Друге – це, звісно, повітряні тривоги. Ти ніколи не знаєш, коли і як це станеться, і це найскладніше. Якщо тривога затягнеться на пів дня – ми нічого не зможемо вдіяти. Тут немає і не може бути жодного бекап-плану, бо фестиваль побудований так, що його не можна просто взяти й посунути у часі чи перенести на інший день.

– Як у такому разі діяти, коли ризики настільки високі?

– Єдине, що залишається – це чесна комунікація та роз’яснення. Ми заздалегідь прописали всі сценарії. Відвідувачі та учасники чітко знали: якщо форс-мажор трапиться, якась частина обіцяної програми просто не відбудеться, і всі ставилися до цього з розумінням.

Але коли ти зводиш докупи гігантські людські трафіки, тримаєш усе це в голові, то реально не можеш видихнути до останньої хвилини. Навіть зараз, коли ми говоримо, я все ще внутрішньо чекаю якогось підвоху. Це морально найважче. Хоча для нас це не стало б трагедією – ми готові до всього. У нас чітко прописані плани евакуації, координація охорони та волонтерів, які знають кожне сховище МВЦ і готові провести туди всіх людей.

Щоранку на локації працювали кінологи та вибухотехніки, які перевіряли кожен куточок. Патрульна поліція чергувала два дні: як офіційно у формі, так і цивільні хлопці, яких відвідувачі не бачили, але вони забезпечували безпеку зсередини. Плюс ДСНС та медики. Коли на майданчику така кількість людей, у когось зі здоров'ям точно щось може піти не так, тому швидкі – це обов'язкова база. Всі відпрацювали супер.

– Попри масовані обстріли та складну логістику, до Києва знову приїхали світові зірки – Maul Cosplay та Міккі Льюїс. Як вам вдається їх вмовляти і як вони реагують на наші реалії?

– Добиралися вони за нашим уже стандартним маршрутом: долітають до Кракова, а звідти їх забирає наш комфортабельний бус. Там можна спати, але все одно це 10–12 годин важкої дороги на колесах. Це не дві години в літаку. І це, до речі, головний камінь спотикання у переговорах з багатьма іноземними зірками. Є купа крутих людей, які готові приїхати і взагалі не бояться війни, але коли вони дізнаються, що треба витратити мінімум добу суто на дорогу в один бік – одразу відмовляються через свій щільний графік.

А щодо їхніх вражень – вони неймовірні. Наприклад, Бен (Maul Cosplay) дуже заряджений на підтримку України. Він записав відеоанонс про свій приїзд, який подивилися понад 357 тисяч людей, переважно іноземці. Вони в коментарях щиро дивувалися: "В Україні проводиться конвент під час війни? Я хочу це побачити!".

Минулого року в Бена ще були певні побоювання, але коли він приїхав і побачив реакцію самих українців, у нього все перевернулося. От як було в перший день фестивалю: виє тривога, є загроза балістики – а це означає, що до прильоту лічені хвилини. На сцену спокійно виходить ведучий і каже: "Ну, народ, така фігня, країна-гній поруч, вибачайте". І вся багатотисячна зала абсолютно спокійно: "Ну ясно, підемо поки на маркет або на фудкорт". Бен побачив цю незламність і просто розквітнув. Навіть коли минулого року прилітали "шахеди" і він чув вибухи – це його не злякало, він відчув нашу енергетику. 

– А що казав Міккі Льюїс?

– Міккі взагалі, здається, нічого не боїться. Йому абсолютно байдуже на ці обстріли. Він просто люто ненавидіть Путіна та росіян і прямо сказав: "Я хочу приїхати, я готовий повертатися щоразу, коли ви мене кликатимете".

У нас колись була схожа розмова з композитором музики до гри Heroes of Might and Magic, якого ми теж привозили. Він прилітав із чоловіком, і вони видали геніальну фразу: "Розумієш, нам не страшно. Ми живемо в Лос-Анджелесі, і там у мене набагато більше шансів загинути від рандомної кулі в кримінальних розбірках або в автокатастрофі. А якщо я помру в Києві від ракети, яка коштує мільйони доларів – слухай, це нічого такий варіант, навіть пафосний". У Міккі Льюїса приблизно те саме ставлення. Вони в цьому питанні вже трохи схожі на нас, українців.

– Благодійний вектор FANCON на користь Сил Оборони України став уже легендарним. Як саме гік-спільнота конвертує свої інтереси в реальну допомогу фронту?

– Цей принцип ми заклали ще на початку 2024 року. Я тоді зрозумів: щоб люди активно донатили, їм потрібно запропонувати щось абсолютно унікальне, якийсь шалений ексклюзив. Ми придумали зробити ігрову консоль у кастомному дизайні за грою S.T.A.L.K.E.R. Написали розробникам із GSC Game World, пояснили, що це на благодійність. Це був єдиний у світі екземпляр, і ми тоді зібрали на ньому, здається, мільйон сто тисяч гривень.

З того часу це стало нашою головною фішкою – на кожен великий збір ми розігруємо унікальні авторські консолі, які ми створюємо в єдиному екземплярі чи круті кастомізовані ПК від наших партнерів. Минулого року це був ПК у стилі The Last of Us вартістю понад 100 тисяч гривень – його надала компанія CompX разом з Gigabyte. До речі, його виграла людина, яка задонатила всього 500 чи 600 гривень! Я їй телефоную сказати, що її донат переміг, а вона так спокійно: "О, ну класно".

Цього року партнери фестивалю – Asgard, Cougar та Gigabyte знову розробили для нас унікальний дизайн лоту та надали топову периферію. Оскільки ці речі авторські, людям цікаво випробувати удачу. До того ж ми принципово взагалі не торкаємося грошей – усі донати з посилань та QR-кодів ідуть напряму на офіційні банки підрозділу чи – у випадку нашого основного збору – напряму на рахунок Благодійного фонду "Свій за Свого", який потім закуповує усе необхідне. Повна прозорість: унікальний лот плюс спільнота, об'єднана спільними інтересами, дають крутий результат.

– Цього року вдалося досягти мети збору?

– Чесно скажу, цього року збір іде важче, ніж минулого. Ми цілилися в 1,4 мільйонів гривень, наразі маємо під 776 тисяч. Це не зовсім те, на що розраховували, але треба бути реалістами – ми бачимо, яка зараз важка економічна ситуація і яка колосальна кількість зборів відкрита навколо.

Проте круто те, що паралельно на фестивалі самостійно відбувалися десятки інших фанатських зборів. Навіть Сергій Григорович (засновник GSC Game World) прийшов абсолютно незаплановано, просто щоб допомогти хлопцям закрити один із таких зборів на ЗСУ. Вони набрали мене за пів години до початку: "А можна Сергій прийде, виділите місце для благодійної автограф-сесії?". Я кажу: "Та без питань, зараз щось придумаємо!". І це прекрасна ілюстрація нашої колаборації – коли батько легендарного S.T.A.L.K.E.R. приходить підтримати ініціативу звичайної людини, щоб разом допомогти війську.

– Завдяки зірковим гостям про FANCON дізнаються далеко за межами України. Який головний меседж ви б хотіли озвучити світу від імені фестивалю?

– Наш головний меседж: ми продовжуємо рух, незважаючи на війну чи важкий психологічний стан у суспільстві.  Ми хочемо заявити світові: ми є, і ми хочемо бути. Ми не претендуємо на те, щоб стати якимось "центром всесвіту", але ми хочемо бути його повноправною частиною – з рівними правами та можливостями і прагнемо, щоб FANCON став спільним безпечним і крутим культурним простором, який об’єднує країни.