"Це прийнятна ціна": глава МЗС Естонії прокоментував падіння українських дронів на території країн НАТО

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що випадки падіння українських безпілотників на території країн НАТО є прийнятною ціною за удари по російській військовій інфраструктурі та нафтопереробних підприємствах. За його словами, такі інциденти стали наслідком активізації українських атак углиб території РФ останніми місяцями.

Про це Маргус Цахкна заявив в інтерв'ю Financial Times. Він наголосив, що Естонія не задоволена падінням українських дронів на своїй території, однак не вважає це підставою вимагати від Києва припинити такі операції.

"Звичайно, ми не раді цьому. Але ми не говоримо Україні припинити це", – сказав глава естонського МЗС.

Удари по Росії

Цахкна зазначив, що українські далекобійні удари завдають серйозної шкоди ключовим економічним і військовим об'єктам Росії. За його словами, саме ці атаки вражають "життєву артерію" режиму російського диктатора Володимира Путіна.

Міністр пояснив, що Росія останнім часом значно посилила засоби радіоелектронної боротьби та інші заходи протидії українським безпілотникам. Через це окремі дрони, зокрема ті, що прямували до району Санкт-Петербурга, збиваються з курсу та можуть опинятися на території сусідніх країн НАТО.

За словами Цахкни, Естонія вже неодноразово стикалася з такими випадками. Минулого тижня на одному з полів країни виявили український безпілотник, який не вибухнув і мав бойову частину вагою близько п'яти кілограмів. Цього року українські дрони також падали на території Литви та Фінляндії.

Реакція Кремля

Очільник естонської дипломатії відкинув заяви Москви про нібито причетність країн Балтії до українських атак. Він назвав такі звинувачення безглуздими та пояснив їх прагненням Кремля виправдати власні невдачі.

Цахкна також заявив, що за останні два з половиною місяці риторика навколо Путіна помітно змінилася.

Він пов'язав це насамперед з економічними наслідками українських ударів по російських об'єктах. За словами міністра, саме кампанія із застосуванням далекобійних безпілотників дедалі сильніше впливає на можливості Росії продовжувати війну.

Економічний тиск

Цахкна заявив, що Кремль дедалі більше занепокоєний ударами по об'єктах, пов'язаних з експортом енергоносіїв через Балтійський регіон. Він звернув увагу, що приблизно 60% російської нафти, яка постачається на експорт, проходить через Фінську затоку, тому атаки на відповідну інфраструктуру мають суттєве економічне значення.

Міністр також зазначив, що в Росії дедалі частіше виникають перебої з пальним. За його словами, удари по нафтових об'єктах у Санкт-Петербурзі та Москві стали серйозним ударом по репутації російської влади всередині країни.

Попри це, Цахкна вважає, що говорити про готовність Путіна до переговорів поки зарано. На його думку, російський президент швидше продовжить дотримуватися обраної стратегії, ніж піде на поступки.

Попередження Європі

Глава МЗС Естонії також розкритикував спроби окремих європейських держав активізувати контакти з Росією. На його переконання, Кремль прагне використати переговорний процес для затягування часу та послаблення єдності союзників України.

"Путін уже протягом останнього місяця намагається втягнути Європу в переговори. Це потрібно, щоб виграти час. Використати Європу як можливість виграти час. Розділити нас", – сказав він.

За словами Цахкни, Москва хотіла б, щоб європейські країни виступали не союзниками України, а нейтральними посередниками. Він попередив, що такий сценарій може призвести до ослаблення тиску на Росію.

Міністр також назвав передчасними дискусії про те, хто саме міг би представляти Європейський Союз на можливих переговорах із Кремлем.

"Перш ніж Європа вирішить, хто має нас представляти, ми спершу повинні домовитися про спільне послання. І лише потім обговорювати питання посланця", – наголосив він.

Як повідомляв OBOZ.UA, Маргус Цахкна заявив, що російський диктатор Путін систематично використовує страхи Європи перед можливою ескалацією як інструмент тиску. Таким чином Кремль намагається змусити партнерів скоротити підтримку України та обмежити удари по об’єктах на території РФ.

Міністр наголосив, що право України завдавати ударів по об’єктах у глибокому російському тилу не ставиться під сумнів, а так звані "далекобійні санкції" демонструють ефективність.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!