Польща і країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури через загрозу російських провокацій – Reuters

Польща, Литва, Латвія та Естонія посилюють охорону дамб, електростанцій, газової інфраструктури та інших критично важливих об’єктів через побоювання щодо можливих російських провокацій. Країни побоюються, що Москва може організувати атаку під чужим прапором із використанням українських безпілотників, щоб перевірити реакцію НАТО.

Про це Reuters розповіли міністр оборони Литви Робертас Каунас, прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, представники розвідки та компаній регіону. За їхніми словами, країни Балтії вже посилили заходи безпеки навколо критичної інфраструктури та обмінюються інформацією з розвідувальними службами.

Посилені заходи

Литва минулого тижня заявила, що Росія може розглядати можливість проведення постановочної атаки. Польща, Латвія та Естонія також попереджали про можливі диверсії, які можуть стати перевіркою готовності НАТО реагувати на подібні інциденти.

Робертас Каунас заявив Reuters, що Литва уважно стежить за інформацією та готується до можливих загроз. За його словами, країна збільшує безпеку критичної інфраструктури та постійно обмінюється інформацією з розвідкою.

Минулого місяця Литва направила військових для підтримки поліції в охороні терміналу імпорту скрапленого природного газу, терміналу нафтопродуктів, важливого енергетичного сполучення з Польщею та гідроакумулювальної електростанції Круоніс.

"Ми чітко сигналізуємо, що за потреби будемо захищати себе", – сказав Каунас.

Латвія також посилила охорону всієї критичної інфраструктури. Зокрема, йдеться про дамбу на річці Даугава поблизу Риги та підземне газове сховище Інчукалнс.

"Потенційна гібридна загроза стала більш імовірною, ніж раніше", – сказав прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс Reuters.

Можлива провокація

За словами представника розвідки країн Балтії, оцінки спецслужб свідчать про можливе планування російськими військовою та внутрішньою розвідками провокації під чужим прапором. Йдеться про атаку на інфраструктуру в Росії, країнах Балтії або Польщі із застосуванням безпілотників українського виробництва.

За цією оцінкою, таку операцію можуть провести протягом кількох днів після отримання схвалення від російського керівництва, зокрема ватажка Кремля Володимира Путіна.

Головне занепокоєння, за словами співрозмовника Reuters, пов’язане не стільки з безпосередніми наслідками можливої атаки, скільки з політичним хаосом, який вона могла б спричинити в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Європейські країни та США в такому разі мали б визначатися, як і чи потрібно реагувати.

Інший представник регіону був обережнішим в оцінках. За його словами, численні попередження від розвідок союзників справили на країни Балтії сильне враження, однак конкретні строки можливої атаки залишаються невизначеними.

У Кремлі заперечують такі оцінки. Речник президента РФ Дмитро Пєсков минулого місяця назвав попередження про таємні російські атаки "страшилками", які нібито використовують для виправдання мілітаризації проти Росії.

У Москві також заявляють, що Захід через "русофобію" регулярно звинувачує Росію у ворожих діях, не надаючи доказів. НАТО та посольство Росії у Вільнюсі не відповіли на запити Reuters щодо коментарів.

Раніше Росія звинувачувала країни Балтії в тому, що вони нібито планують дозволити українським безпілотникам атакувати територію РФ зі своєї території. Москва заявляла про намір відповісти на такі дії. Країни Балтії заперечили ці звинувачення та висловили занепокоєння через можливість російської постановочної атаки.

Польський захист

У Польщі найбільша нафтогазова компанія Orlen аналізує альтернативні маршрути імпорту газу на випадок, якщо звичні шляхи постачання будуть порушені. Компанія отримує 80% газу через термінал скрапленого природного газу у Свіноуйсьці на Балтійському морі та підводний газопровід із Норвегії, який виходить на берег неподалік.

Gaz-System, що володіє відповідною інфраструктурою, працює в режимі підвищеної пильності. Представник компанії заявив Reuters, що підприємство стежить за геополітичною ситуацією та реагує відповідно до неї.

Orlen не стала розкривати конкретні превентивні заходи.

Окремо у Польщі зафіксували появу підроблених документів, які стосувалися державної компанії Polskie Elektrownie Jądrowe – розробника першої польської атомної електростанції.

Представник компанії Марцін Сколи́мовський повідомив, що документи могли походити з місця "на схід від Польщі". Компанія проводить перевірку разом зі спецслужбами та правоохоронцями, а також стежить за можливими диверсіями та іншими загрозами на майбутньому будівельному майданчику.

Польський оператор електромереж і військові з липня посилюють охорону енергетичного сполучення з Україною. Ця лінія допомагає стабілізувати українську енергосистему, яка тривалий час зазнає російських атак.

Представник оператора Мацеєй Вапінський заявив Reuters, що йдеться про територію, де необхідна підвищена пильність. За його словами, компанія використовує всі доступні ресурси.

Очікується, що надалі військові також допомагатимуть захищати критичну інфраструктуру в інших східних районах Польщі.

Безпілотники в Європі

Окремою проблемою стали загадкові безпілотники, які з’являються в різних частинах Європи. Минулого тижня німецькі чиновники виявили безпілотник із вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент гібридною атакою, однак не поклав відповідальність на конкретну державу. Росія відкинула припущення німецьких політиків і ЗМІ про свою причетність.

Директор фінансованого польською державою Центру східних досліджень Войцех Конончук заявив Reuters, що серія звинувачень Росії на адресу країн Балтії у співпраці з Україною може створювати передумови для можливих російських атак.

За його словами, російські війська залишаються залученими до війни проти України, а українські удари по енергетичних та інших об’єктах у Росії завдають шкоди її економіці.

Конончук вважає, що Москва може прагнути продемонструвати Європі: якщо вона не погодиться на російські вимоги, дестабілізація може поширитися на інші країни. Він зазначив, що це було б ризикованим кроком, заснованим на припущенні про відсутність готовності до відповіді.

Як повідомляв OBOZ.UA, блок НАТО серйозно розглядає ймовірність і готується до відкритого військового протистояння з Росією на території Європи, причому вже орієнтовно у 2030 році. І саме Естонія може стати першою в ЄС жертвою російського вторгнення.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!