Парламентські вибори в Болгарії: які основні сценарії у контексті інтересів України

19 квітня 2026 року в Болгарії мають відбутися дострокові парламентські вибори, які відзначаються доволі неочікуваними перспективами з огляду на учасників виборчого процесу. Це зумовлено тим, нещодавно президент країни Румен Радєв склав із себе повноваження саме для участі у перегонах.

Варто зазначити, що попри те, що його партія ще остаточно не сформована, соціологічні агенції передбачають її перемогу, причому дають перше місце із суттєвим відривом.

Радєв може отримати прем’єрське крісло завдяки політичній нестабільності в країні

При цьому, деякі експерти відзначають доволі активну роль Румена Радєва на посаді президента Болгарії у дестабілізації політичної ситуації, адже за 5 років країна провела 7 дострокових виборів до парламенту. Метою такої стратегії Радєва було досягнення достатнього політичного впливу для того, щоб здобути посаду голови уряду, який за Конституцією країни (котра є парламентською республікою), має значно більше повноважень, аніж президент.

Не дивно, що на цей час Радєв розігрує карту рятівника країни, який здатний стабілізувати ситуацію, котру він до цього непомітно, але наполегливо розхитував на посаді президента. Наразі болгарські соціологічні агенції Market Links та "Мяра" у своїх опитуваннях демонструють у партії Радева 25-33%, що дозволяє їй отримати переможну сходинку з 25-33%.

Варто наголосити, що основна причина зростання популярності партії Румена Радєва полягає у втомі електорату від нестабільної поточної ситуації в країні та від конфліктів між проєвропейськими партіями Болгарії.

Радєв є давнім й принциповим політичним союзником Кремля

Тому можна констатувати, що для Радєва поточна політична ситуація склалась настільки сприятливо, що він вирішив принести в жертву останній рік свого президентства заради спроби отримати набагато більш впливове прем’єрське крісло в країні.

Варто згадати, що до політичної кар’єри Радєв був кадровим військовим, пілотом винищувальної авіації, причому розпочинав свою службу ще за часів комуністичної Болгарії. Це є однією із причин того, що він є відверто проросійським політиком, який заробив чимало політичних балів на саботажі українських інтересів.

Так, свого часу він принципово не визнавав територіальної цілісності України, називаючи Крим російським. Після повномасштабного російського вторгнення, він вперто блокував передачу 100 списаних болгарських БТР на потреби Сил оборони України, хоча для Болгарії вони вже давно не були потрібні.

Партія Радєва поки не має програми, що приваблює сподівання електорату

Уже відомо, що минулого тижня Радєв оголосив про створення коаліції "Прогресивна Болгарія", з якою й піде на вибори 19 квітня.

Відповідно, навіть не отримуючи "монобільшості", його партія має всі шанси стати основою для формування нової коаліції. Причинами такого успіху є те, що його партія стане новою на парламентській арені Болгарії, а також доволі високий рівень популярності експрезидента та довіри до нього серед населення. Крім того, політична сила Радєва й досі не має власної програми, що створює широкий простір для надії та сподівань для його електорату.

Відтак, Радєв та його команда можуть побудувати свою програму навколо двох основних варіантів політичного курсу країни. Першим є курс поміркованого євроатлантизму, за якого Радєв не відмовлятиметься від участі в НАТО та ЄС, хоча й не буде працювати над поглибленням інтеграції у ці структури.

Другим напрямом може стати відверто проросійська політика в інтересах РФ та Китаю. При цьому, можна прогнозувати спроби анулювати вступ Болгарії до єврозони та зменшити залежність країни від західних союзників, поступово замінюючи їх на партнерство з Китаєм та РФ. Саме за такого розвитку подій нова партія Радєва блокуватиме будь-які ініціативи, спрямовані на допомогу Україні, як у межах ЄС, так і на національному рівні.

Основні сценарії парламентських виборів у Болгарії в контексті інтересів України

Відтак, після болгарських парламентських виборів для України є кілька сценаріїв. Найгірший з них полягає у перемозі Радєва та отримання достатнього результату іншої проросійської партії "Відродження", що дозволить їм вдвох формувати коаліцію.

Менш негативним сценарієм може бути перемога блоку Радева, але кількість депутатів його союзників з "Відродження" не дозволить їм сформувати відверто проросійську парламентську більшість.

У помірному для України сценарії можна прогнозувати проєвропейські партії GERB ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") або блок партій PP ("Продовжуємо зміни") та DB ("Демократична Болгарія"), але з недостатнім для отримання більшості результатом. За цього сценарію, вони будуть змушені домовлятись з проросійськими партіями для формування спільного політичного курсу.

Нарешті, найбільш позитивним для України, але менш ймовірним може бути перемога проєвропейських партій з достатньою кількістю депутатів для створення самостійної парламентської більшості та програш проросійського "Відродження" через "перетікання" голосів їхніх виборців до блоку Радєва, що збереже політичну підтримку України з боку Болгарії.