"Немає жодних ознак": у НАТО не вірять, що Росія відкриє другий фронт поки триває війна в Україні

Росія наразі не має військових можливостей для відкриття ще одного фронту – проти країн НАТО – поки продовжує війну з Україною. Також немає ознак того, що Москва готується до нападу на держави Альянсу.

Про це заявив директор Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій (NATO StratCom COE) Яніс Сартс у подкасті LETA. Його цитує LSM.

Поки триває війна в Україні, Росія не може відкрити другий фронт

За словами Яніса Сартса, Росія залишається і надалі залишатиметься загрозою для країн НАТО, однак це не означає, що йдеться про безпосередню військову загрозу саме зараз.

"Поки триває війна в Україні, Росія не в змозі відкрити ще один військовий фронт проти країн НАТО, і немає жодних ознак того, що вона збирається це робити", – заявив він.

Сартс пояснив, що для початку нової війни Москва повинна мати відповідні військові можливості. Наразі значна частина російських ресурсів та військового потенціалу залишається задіяною у війні проти України.

Водночас НАТО має власні плани оборони на випадок різних сценаріїв, зазначив експерт.

Після завершення війни ризик може зрости

Відсутність безпосередньої загрози зараз, за словами Сартса, не означає, що країни НАТО можуть не готуватися до майбутніх ризиків.

Ситуація може змінитися, якщо війна в Україні завершиться, а Росія отримає час для відновлення та нарощування своїх військових можливостей.

Сартс зазначив, що Москва, найімовірніше, продовжить збільшувати виробництво озброєнь. Водночас експертні оцінки щодо того, наскільки швидко Росія зможе відновити потенціал для масштабної війни, відрізняються.

Саме тому, наголосив він, важливо розрізняти безпосередню військову загрозу та ризик, який може стати значно вищим через кілька років.

"Одне – коли ви вкладаєте всі ресурси в нарощування потенціалу, тому що через два тижні на вас хтось нападе. Інше – коли ви розподіляєте ресурси, виходячи з того, що є певний період часу, протягом якого їх потрібно максимально ефективно використати. Це два різні рішення", – пояснив Сартс.

Балтійські країни залишаються під загрозою гібридних атак

Водночас Сартс не заперечує наявності загроз для країн Балтії. Йдеться насамперед про гібридні атаки, які можуть включати різні форми втручання та дестабілізації.

За його словами, такі ризики існують постійно, але вони не є унікальними для Балтії. Подібні загрози також існують для Німеччини, Франції та інших країн Європи.

При цьому Сартс критично поставився до заяв про нібито неминучий напад Росії на країни Балтії. На його думку, надмірно емоційні попередження та залякування лише ускладнюють розмову про реальні ризики.

Загрозу потрібно оцінювати за фактами

Сартс наголосив, що рішення у сфері оборони мають ухвалюватися на основі реальної оцінки ситуації, а не на тлі постійної паніки.

"Мені подобається, коли ми будуємо розмови на даних і фактах", – сказав він.

За словами представника НАТО, суспільству потрібно чітко пояснювати різницю між реальною загрозою, яка існує зараз, і потенційним ризиком у майбутньому. Це, на його думку, дозволить країнам ефективніше планувати оборонні витрати та підготовку, не створюючи у суспільстві відчуття паніки.

Як повідомляв OBOZ.UA, Польща та країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури через загрозу російських провокацій. Країни побоюються, що Москва може організувати атаку під чужим прапором із використанням українських безпілотників, щоб перевірити реакцію НАТО.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!