Мадяр планує розсекретити файли секретних служб Угорщини комуністичних часів: що відомо

Угорщина вперше за майже 40 років може відкрити архіви комуністичних спецслужб та оприлюднити матеріали про мережу інформаторів, яка діяла за часів радянського впливу. Новий прем'єр-міністр Петер Мадяр назвав цей крок спробою погасити "борг перед історією" та допомогти країні остаточно переосмислити своє минуле.

Про це пише Bloomberg. Видання посилається на законопроєкт, поданий до парламенту урядом Мадяра.

Угорщина досі не відкрила архіви комуністичних спецслужб

Як зазначає видання, після падіння комуністичного режиму в Східній Європі 37 років тому Угорщина залишилася однією з небагатьох країн колишнього радянського блоку, яка так і не оприлюднила архіви агентурної мережі комуністичних спецслужб.

Новий уряд Петера Мадяра подав до парламенту законопроєкт, який передбачає розсекречення значної частини документів та надання громадськості доступу до них.

"Ми погашаємо багаторічний борг", – написав Мадяр у соціальних мережах, коментуючи ініціативу.

Планується, що архіви стануть доступними до 23 жовтня – у день 70-річчя Угорського повстання 1956 року проти радянської окупації.

Влада хоче пролити світло на мережу інформаторів

Уряд розглядає розсекречення документів як символічний, але важливий крок для відновлення історичної справедливості.

Хоча значна частина осіб, які фігурують у документах, уже померли, а деякі архівні матеріали могли бути знищені або вилучені ще раніше, влада вважає важливим встановити правду про масштаби співпраці громадян із комуністичними спецслужбами.

Видання зазначає, що після переходу до демократії чимало представників колишньої номенклатури та пов'язаних із нею осіб зберегли вплив у політиці та економіці країни.

Мадяр проводить масштабне перезавантаження влади

Розсекречення архівів стало лише одним із кроків нового уряду після перемоги Петера Мадяра на виборах та завершення 16-річного правління Віктора Орбана.

Цього тижня уряд також подав конституційні зміни, які мають дозволити усунути з посад низку впливових чиновників, пов'язаних із попередньою владою.

Йдеться, зокрема, про президента країни та деяких високопосадовців судової системи, яких нова влада звинувачує у підтримці авторитарних тенденцій та корупційних практик.

Сам Мадяр порівняв цей процес із заходами, які свого часу здійснювала Італія для боротьби з впливом мафіозних структур.

Нерозкриті архіви називають "первородним гріхом" угорської демократії

За оцінками багатьох істориків та політологів, відмова від повного відкриття архівів після падіння комунізму стала однією з найбільших помилок перехідного періоду в Угорщині.

Саме це, на думку критиків, дозволило багатьом представникам старої системи зберегти впливові позиції в державних структурах та бізнесі.

Навіть за часів правління Віктора Орбана, який на початку політичної кар'єри позиціював себе як противник комуністичної спадщини, колишні функціонери комуністичної доби продовжували отримувати важливі державні посади.

Дотепер окремі матеріали були доступні лише акредитованим історикам, а громадяни могли перевіряти лише інформацію про можливе стеження за ними у комуністичний період.

Однак повноцінного публічного доступу до архівів так і не було створено.

Новий закон передбачає формування незалежної комісії, до складу якої увійдуть представники спецслужб, історики та архівісти. Саме вона визначатиме, які документи повинні залишатися засекреченими.

Росію виключають із переліку підстав для секретності

Однією з найпомітніших змін стане перегляд критеріїв, за якими документи можуть залишатися закритими.

Наразі архівні матеріали можуть не розсекречуватися, якщо їхнє оприлюднення здатне зашкодити міжнародним відносинам Угорщини.

Після ухвалення закону підставою для засекречення залишаться лише ризики для відносин із країнами Європейського Союзу, Європейської економічної зони або НАТО.

Це означає, що можливий негативний вплив на відносини з Росією більше не буде аргументом для приховування документів.

Завдяки парламентській більшості партії Мадяра законопроєкт має високі шанси на ухвалення вже найближчим часом.

Як повідомляв OBOZ.UA, парламент Угорщини проголосував за поправки до Основного закону, одна з яких полягає в тому, що посаду прем'єр-міністра не можна обіймати довше восьми років, навіть з перервами. Таким чином, Віктор Орбан більше не зможе бути прем'єр-міністром. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!