Іран попросив у Росії "Герані" для використання у війні з США та Ізраїлем – FT

Іран цього року звернувся до Росії з проханням надати сучасні безпілотники типу "Герань" для можливого використання у війні проти США та Ізраїлю. Тим часом Росія останніми тижнями активніше застосовує нові реактивні "Герані-4" і "Герані-5" для ударів по українських містах.

Про це пише Financial Times з посиланням на західних посадовців у сфері безпеки та людину, близьку до Кремля. За даними видання, нові російські дрони значно частіше проривають українську протиповітряну оборону, ніж їхні попередники з гвинтовими двигунами.

Нові можливості дронів

FT зазначає, що Росія з кінця серпня майже безперервно запускає реактивні безпілотники по Україні. Масоване застосування таких дронів наблизило Київ до реалій прифронтових міст, де удари відбуваються не лише вночі, а й удень.

За даними Повітряних сил України, у серпні Росія запустила рекордні 2800 безпілотників. Активізація атак відбулася на тлі української кампанії далекобійних ударів по російських нафтопереробних заводах і комерційних складах.

Нові атаки вже мали наслідки для столиці. Один із російських безпілотників влучив у штаб-квартиру Служби безпеки України. Це був перший прямий удар дроном по урядовій будівлі у Києві.

Ще один безпілотник, за даними FT, ледь не влучив у літак президента України Володимира Зеленського перед його вильотом із Молдови. Сотні інших дронів атакували склади та українські порти.

Розвиток "Гераней"

Як пише FT, "Герань" є російською модернізованою версією безпілотників Shahed, розроблених в Ірані. Росія почала їх виробництво у 2023 році.

Перше покоління – "Герань-1" – може нести бойову частину масою до 20 кг і розвивати швидкість до 185 км/год. Натомість реактивна "Герань-5", яку Росія, за повідомленнями, вперше застосувала у січні 2026 року, здатна розвивати швидкість до 600 км/год.

Вона може нести 90-кілограмову бойову частину на відстань до 1000 км. "Герань-4" має більш аеродинамічну версію попередньої конструкції, тоді як "Герань-5" отримала нову будову, ближчу до крилатої ракети.

Зміни торкнулися не лише швидкості та конструкції. За даними FT, старі моделі мали відносно прості системи наведення, а нові отримали тепловізійні камери, системи наведення із застосуванням штучного інтелекту, російські антени для протидії глушінню та китайські модеми mesh-мереж.

Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов розповів FT, що оператор може керувати дроном на висоті від 2 до 5 км, виявити ціль і зафіксувати її камерою. Після цього безпілотник автоматично атакує об'єкт.

За його словами, майже всі реактивні дрони, які зараз атакують Україну, оснащені такими камерами.

Складніше збивати

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що Україна зараз перехоплює близько 60% реактивних безпілотників. Для порівняння, ефективність перехоплення інших версій "Гераней" зазвичай становить від 90% до 95%.

За словами Ігната, останні атаки змусили Україну дуже інтенсивно застосовувати винищувачі. Деякі пілоти збивають безпілотники вогнем із бортових гармат, що є небезпечним маневром.

Україна також стикається з дефіцитом сучасних зенітних ракет. Це, як зазначає FT, робить країну вразливою до ударів балістичними ракетами.

Масове застосування нових моделей стало несподіванкою для українських посадовців і виробників. Вони очікували, що Росія зосередиться на менш потужній "Герані-3", яка розвиває швидкість близько 300 км/год.

Представник української компанії Wild Hornets розповів FT, що передбачити розвиток цих планів було складно. Компанія завершує розробку нового дрона-перехоплювача для боротьби з реактивними безпілотниками та планує незабаром розпочати його масове виробництво.

Президент Володимир Зеленський також заявив, що 67 українських компаній працюють над способами знищення нових "Гераней".

Від дронів до ракет

Військовий аналітик Конрад Музика, директор польської аналітичної групи Rochan Consulting, назвав розвиток російських безпілотників "перетворенням на крилаті ракети".

Нові апарати літають на таких швидкостях і висотах, що межа між безпілотником і крилатою ракетою стає менш чіткою.

Музика припустив, що згодом такі дрони можуть отримати технології малопомітності. Водночас це зробить їх дорожчими у виробництві та застосуванні, але також ускладнить їхнє знищення.

Нові моделі коштують дорожче та їх складніше запускати, ніж попередні "Герані". Однак вони все одно залишаються дешевшими за крилаті ракети "Калібр" і Х-101, які Росія застосовує проти України з 2022 року.

Росія використовує нові дрони разом із недорогими крилатими ракетами "Бандероль" у кампанії проти складів, логістичних центрів і українських портів Чорного моря.

Військовий аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко повідомив, що на початку вересня одна з "Бандеролей" летіла у напрямку Одеси лише за 20 метрів над поверхнею моря.

Виробництво безпілотників

FT зазначає, що централізоване виробництво дозволило Росії швидко змінювати конструкцію дронів, враховувати досвід застосування на полі бою та запускати нові моделі.

Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов пояснив, що створити виробництво безпілотників значно простіше, ніж виробляти танки. Для цього не потрібне дороге та унікальне обладнання.

За його словами, Росія фактично скоротила тривалий період випробувань, характерний для розробки військової техніки. Зміни одразу впроваджували у виробництво та перевіряли безпосередньо на полі бою.

Військовий експерт Олександр Степанов заявив, що Росія переходить від дорогого озброєння до масового виробництва точніших і більш універсальних систем, які можна використовувати під час комбінованих групових атак.

Старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффман вважає, що західні країни могли б уповільнити виробництво нових "Гераней" і "Бандеролей", обмеживши постачання доступних на комерційному ринку китайських реактивних двигунів.

За його словами, якщо Росія збереже нинішні темпи виробництва та доступ до іноземних технологій для двигунів, вона може швидко стати найбільшим у світі виробником недорогих крилатих ракет.

Як повідомляв OBOZ.UA,  11 вересня Трамп заявив, що не шкодує про удари по Ірану. Він стверджує, що у Тегерана "серйозні проблеми" і що якби йому до велося вдруге ухвалювати рішення про початок війни з Іраном – він зробив би те саме.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!