Гра ва-банк: Орбан підвищує ставки перед виборами в Угорщині, оголосивши антиукраїнську мобілізацію та готуючи провокації

4 години тому

За кілька тижнів до парламентських виборів в Угорщині українське питання перетворилося на головну вісь внутрішньої політики. Прем’єр-міністр Віктор Орбан фактично зробив ставку на конфлікт із Києвом як на ключовий інструмент мобілізації електорату для партії Fidesz. Сценарій знайомий: зовнішня загроза, енергетична безпека, "втягування у війну" та образ лідера, який нібито самотужки стримує хаос. Уперше за роки повномасштабної війни Росії проти України Орбан публічно назвав Україну ворогом, звинуватив її у підриві угорських інтересів і пообіцяв і надалі блокувати будь-яку допомогу Києву на рівні ЄС.

Причина такої різкості – не лише геополітика, а й внутрішня арифметика. За даними соціології, опозиційна партія Tisza на чолі з Петером Мадяром випереджає Fidesz, і вперше за 16 років влада Орбана виглядає не гарантованою. У цій ситуації антиукраїнська риторика стає не ідеологією, а технологією – способом консолідувати консервативний електорат і перевести кампанію в площину страхів, а не економічних проблем чи корупційних скандалів.

Паралельно зростає напруга у відносинах із Брюсселем: Будапешт блокує фінансові пакети для України та нові санкції проти Москви, перетворюючи європейську політику на поле внутрішнього торгу. Таким чином, вибори в Угорщині стають не лише національною подією, а й фактором, що безпосередньо впливає на єдність ЄС та стійкість підтримки України в умовах війни.

Про те, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан намагається залишитися при владі за рахунок "війни" проти України – у матеріалі OBOZ.UA.

Антиукраїнська кампанія як план порятунку

Схоже, Віктор Орбан остаточно зробив ставку на українську тему як на головний мотор кампанії партії Fidesz. Цей сценарій уже спрацював чотири роки тому: страх війни, "зовнішній ворог" і лідер, який нібито рятує націю від чужих конфліктів. Тепер Орбан уперше прямо назвав Україну ворогом через вимоги відмовитися від російських енергоносіїв і пообіцяв не надавати Києву військової чи фінансової допомоги.

Різка риторика Орбана на адресу Києва була частиною його політичної лінії через історичні образи і тісні зв'язки Будапешта з Москвою. Поточний конфлікт нібито спровокований січневою атакою, яка вивела з ладу трубопровід "Дружба". Розрахунок простий: якщо опозиційна партія Tisza підтримує Україну, то Fidesz продає виборцю сюжет "нас втягнуть у війну та Україна лишила вас дешевих російських енергоресурсів". Звідси петиції на кшталт "Ми не вмиратимемо за Україну", ролики про мобілізованих батьків і цифри про "800 мільярдів для Києва", після яких угорцям нібито не вистачить на соціальні програми. Коли рейтинги падають, завжди знаходиться зручний ворог за кордоном і ще зручніший трубопровід, який треба "героїчно захищати".

Ситуація настільки кричуща, що на неї різко відреагували навіть у Польщі. Очільник МЗС країни Радослав Сікорський фактично звинуватив Будапешт у використанні антиукраїнської риторики задля внутрішніх виборів.

"Лист гніву" і натяк на ескалацію на кордоні

Віктор Орбан гучно звинуватив Україну в підриві енергетичної безпеки та заявив, що Київ блокує нафтопровід "Дружба", яким до Угорщини надходить російська нафта. У відкритому листі до президента України Володимира Зеленського, оприлюдненому в соцмережі Х, він назвав дії України "антиугорською політикою".

Орбан закликав "негайно відкрити "Дружбу" та утриматися від "нападів на енергетичну безпеку Угорщини", звинувативши Київ у спробах втягнути Будапешт у війну та підвищити ціни для угорських родин. Додатково пролунала теза про "можливі атаки України на енергетичні об’єкти Угорщини", через що на кордон "будуть відправлені війська для їхнього захисту", а також заборонять польоти безпілотників.

Висновок тут простий: коли нафта з Росії стає питанням "національної гідності", то енергетика раптом перетворюється на інструмент передвиборчої мобілізації. "Дружба" у цій риториці звучить майже як сакральний символ, без якого угорська економіка нібито приречена, хоча весь ЄС уже кілька років говорить про диверсифікацію. Створюється враження, що головна загроза – не перебої з постачанням, а ризик втратити зручний політичний сюжет: облога, зовнішній ворог і прем’єр, який мужньо рятує націю від дронів, тарифів та злих сусідів.

Антиукраїнізм як технологія, а не консенсус

Чи вдалося Орбану насадити антиукраїнські настрої у середині угорського суспільство? Частково, так, але не критично. Роками орбанівська риторика будувала образ України як джерела ризиків: від теми угорської меншини до страхів економічних втрат і втягування у війну. Це зручний інструмент мобілізації через страх – простий, дешевий і політично ефективний.

Але Угорщина не монолітна. У Будапешті, серед молоді та бізнесу, підтримка України зберігається, країна приймала біженців, і масової побутової ворожості немає. Рівень скепсису здебільшого залежить від медіасередовища, яке в Угорщині, м’яко кажучи, не зовсім вільне, а за останній рік стало ще більш проблемним.

Антиукраїнський дискурс – не нова ідеологія Угорщини, а технологія кампанії. Гучна, ефективна, але не всесильна. Угорське суспільство й надалі розривається між страхом війни, економічним прагматизмом і європейською ідентичністю – і саме це, попри всю пропаганду, залишає шанс на іншу політичну розмову між Україною та Угорщиною після Орбана.

В Орбана – невирішена проблема для ЄС

Те, що Віктор Орбан активно блокує пакети допомоги Києву, не новина. Орбан наклав вето на нові заходи ЄС проти Москви – кредит Україні на €90 млрд та 20-й раунд санкцій. Для виснаженої війною України ставки надзвичайно високі: наявні кошти можуть вичерпатися вже найближчими тижнями. Орбан пообіцяв блокувати кожне рішення ЄС, яке може допомогти Україні, доки Київ не відновить постачання. Особливу критику викликало блокування кредитного пакету ЄС, бо у грудні Орбан погодився з умовами фінансування разом із іншими лідерами союзу.

У минулому конфлікти з Брюсселем закінчувалися компромісами – як правило, з розрахунком зберегти потік коштів з ЄС або домогтися поступок. Будапешт, як правило, залишав собі простір для маневру, щоб не зруйнувати стосунки з іншими столицями повністю. Але тепер, коли Орбан, можливо, виборює власне політичне виживання перед голосуванням 12 квітня. І його курс все більше орієнтований на зміцнення внутрішньої підтримки.

Попри ситуацію, лідери ЄС намагаються уникнути прямого юридичного конфлікту з Орбаном, розуміючи, що гучна сутичка з Брюсселем може стати для нього ідеальним електоральним паливом. Паралельно Єврокомісія аналізує юридичні механізми, які дозволили б обійти угорське вето на кредит Україні обсягом 90 млрд євро. Розглядається варіант використання формату "поглибленої співпраці", коли група держав може рухатися вперед без одностайності всіх 27 членів. За договорами ЄС, країни, що не беруть участі, не повинні перешкоджати іншим.

Таким чином, Брюссель намагається позбавити Орбана важелів тиску, але зробити це так, щоб не перетворити його на мученика "європейської централізації". Бо в нинішній політичній конфігурації для угорського прем’єра навіть поразка може стати перемогою – якщо її правильно подати виборцю.

Чому нервує Орбан

Остання соціологія – партія Tisza випереджає Fidesz на 11% серед всього населення, а серед виборців, що визначилися, її перевага вже досягає 20%. Опитування стало тривожним сигналом для Орбана, адже це найбільший розрив, зафіксований незалежними соціологами на даний момент. За словами Мадяра, такі показники відкривають його партії шлях до більшості у парламенті. А це означає, що Орбан може залишити посаду прем'єра, яку він обіймає 16 років.

В очікування кардинальних змін

Лідер Tisza вже окреслив у своєму програмному інтерв'ю Путіна як загрозу Угорщині та європейській цивілізації в цілому. У зовнішній політиці Мадяр чітко називає Росію державою-агресоркою, хоча займає обережну позицію щодо військової допомоги Україні, наголошуючи на обмежених ресурсах Угорщини. Крім того, один із перших візитів Мадяра у разі перемоги буде в Україну.

"Одна з моїх перших поїздок буде до Закарпаття. Орбан із 2015 року не був у Закарпатті і ніколи не питав закарпатських угорців, у чому саме він може допомогти", – це одна з останніх заяв Мадяра. На відміну від Орбана, Мадяр не експлуатує тему угорської меншини в Закарпатті, визнаючи, що конфлікт на цій основі шкодить самим угорцям. Він виступає за спокійний діалог з Україною, що потенційно означає зниження напруги у гуманітарних і прикордонних питаннях.

У питанні європінтеграції України Мадяр має помірковану позицію. Він не проти самого вступу як Орбан, але не підтримує прискореного варіанту такого розвитку подій. Водночас він виступає за політичну, економічну й гуманітарну підтримку Києва та повернення Будапешта до європейського консенсусу, щодо підтримки Києва.

Загалом Мадяр врахував помилки опозиції 2022 року. Він має програму – об'ємний документ "Угорщина, що працює", представлений 8 лютого. Її пріоритети: повернення заморожених коштів ЄС, боротьба з корупцією, перезапуск економіки, реформи охорони здоров'я та освіти та запровадження євро. При цьому Мадяр зберіг низку "фірмових" вимог Fidesz: жорстка антиміграційна політика, захист від зростання тарифів.

Росія вже включилася до провокацій?

Лідер угорської опозиції Мадяр заявив, що потрапив у "медову пастку" – "класичну ситуацію, в російському стилі". У соцмережах раніше поширили фотографію спальні, що було натяком на можливу публікацію сексвідео. Саме відео в відкритому доступі поки не з'явилося.

Треба віддати належне політику. Мадяр записав відеозвернення, в якому підтвердив, що такий компромат існує. Він заявив, що в серпні 2024 року після вечірки відвідав квартиру, зображену на фото, і мав "добровільні інтимні відносини" зі своєю колишньою партнеркою. При цьому він підкреслив, що не робив нічого незаконного і його "совість чиста". Сам політик перебуває у розлученні.

Антиукраїнська риторика угорської влади вже не спрацьовує

Орбан не вперше використовує українське питання для мобілізації свого електорату, створюючи образ ворога. У різні періоди це були різні теми – і Джордж Сорос, і Європейський Союз. Сьогодні це, наприклад, тема нафти, яку "перекрили злі українці". Адже в Угорщині ідея погіршення відносин із ЄС чи навіть виходу з нього, попри чутки, що про це Орбана нібито просив Дональд Трамп, є абсолютно непопулярною серед угорців. Тому залишається тема України. І що б Україна не робила, навіть якщо докладає зусиль до ремонту нафтопроводу "Дружба", для Орбана це лише інструмент політичної технології. Він шукатиме нові приводи для атак. Вочевидь, Орбану потрібно якось пояснювати проблеми, зокрема економічні труднощі в Угорщині. І головне – вперше у нього з’явився реальний опонент, здатний відібрати владу – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

На думку експерта, у цьому контексті усі останні заяви орієнтовані насамперед на мобілізацію виборців, щоб вони голосували за Орбана. Адже зараз партія Петера Мадяра випереджає партію Орбана майже на 20 пунктів серед тих, хто визначився і планує прийти на вибори. Якщо соціологія підтвердиться, партія Мадяра може отримати близько 55% і не потребуватиме коаліції. Ба більше, частина опозиційних партій уже відмовляється від участі у виборах, щоб не розпорошувати голоси, фактично підтримуючи Мадяра.

"Ми можемо говорити про втому угорців від режиму Орбана і про те, що ці вибори стають для опозиції вирішальним боєм", – відзначає Олександр Леонова.

Щодо антиукраїнської риторики угорської влади, то на думку експерта, технологія вже не спрацьовує. По-перше, багато угорців мешкають в Україні, між країнами триває постійний контакт, і люди бачать реальність. Перед повномасштабним вторгненням Росії значна частина українців, попри війну з 2014 року, не вірила в масштабну агресію. Якщо навіть українців було складно переконати в очевидному, то переконати угорців у "агресивності України" ще складніше.

"Теза про агресивних українців не заходить, вона надто радикальна і виходить за межі здорового глузду. Угорці живуть в європейському інформаційному просторі, багато хто працює за кордоном. Сам Орбан, можливо, і вірить у власну риторику, але суспільство – ні. Навіть опитування щодо неприпустимості вступу України до ЄС, яке ініціював Орбан, за словами Мадяра, мало меншу кількість учасників, ніж чисельність членів його партії", – вважає Леонов.

На його думку, у Європейському Союзі також уважно стежать за ситуацією, адже Орбана дістав блок своєю політикою. Процедура позбавлення права голосу – так звана "ядерна опція" ЄС – свого часу була заблокована через союз Орбана з Польщею. Після 2022 року Варшава зняла заперечення, але момент було втрачено. Нині, з огляду на позицію Словаччини, реалізація такого сценарію ускладнена.

"ЄС уже заморозив для Угорщини десятки мільярдів євро. За дипломатичними даними, Орбан нібито пропонував зняти блокування на 90 мільярдів в обмін на 15 мільярдів для Будапешта. Це свідчить про спробу прямо впливати на виборчий процес через фінансові ресурси. Та все виглядає так, що офіційний Брюссель не піде на поступки Орбану і робить ставку на перемогу опозиції. Петер Мадяр уже відвідав міжнародні форуми – зокрема Давос і Мюнхен, де його сприймали як потенційного майбутнього прем’єра. Таким чином ЄС демонструє, на чиєму боці він бачить майбутнє Угорщини. І для угорців це важливо, адже членство в ЄС – це не лише політика, а й робочі місця, фінансування та економічна стабільність", – зазначив Олександр Леонов.

Ваша пробна версія Premium закінчилася