"ЄС має посилювати оборону східного флангу": фон дер Ляєн назвала головні аспекти для подолання загроз
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність посилення оборони східного флангу ЄС на тлі зростання загроз з боку РФ. Вона виступила у Вільнюсі під час спільної пресконференції з президентами країн Балтії та наголосила на важливості залучення України до європейського оборонного виробництва.
Як повідомляє кореспондент Укрінформ, Фон дер Ляєн зазначила, що реальність на східному кордоні Європи вже змінилася. За її словами, повітряні тривоги, укриття для сімей, закриття шкіл і перебої в транспорті сьогодні стали частиною життя жителів Балтії.
"Сьогодні – тут, завтра може бути в інших місцях вздовж східного кордону", – сказала глава ЄК.
Нові виклики безпеки
Під час виступу фон дер Ляєн наголосила, що Росія намагається дестабілізувати демократичні суспільства через гібридні атаки, дезінформацію та тиск на сусідні країни. Водночас вона заявила, що Москва "зазнає невдачі", як це вже відбувалося раніше під час спроб використання мігрантів для тиску на ЄС.
"Ми переможемо. Європа повністю солідарна та єдина з Естонією, Латвією та Литвою. Бо коли випробовуються країни Балтії, випробовується Європа в цілому", – підкреслила вона.
Глава Єврокомісії назвала чотири ключові напрями для зміцнення східного флангу ЄС. Першим із них стала оборонна готовність. За словами фон дер Ляєн, Литва отримає додаткові 12 мільярдів євро через програму SAFE, а виплати для Естонії та Латвії також мають надійти найближчим часом.
Окремо вона звернула увагу на необхідність інвестувати у системи боротьби з дронами, сучасну протиповітряну оборону та захист критичної інфраструктури. Загалом країнам Балтії вже перенаправили 1,5 мільярда євро на оборонну готовність, виявлення безпілотників та економічну безпеку.
Оборона та Україна
Фон дер Ляєн також заявила про важливість інтеграції України до європейської оборонно-промислової стратегії. Вона зазначила, що досвід українських військових на полі бою допомагає Європі адаптувати власні оборонні системи до сучасних загроз.
"Європа та Україна повинні разом нарощувати промисловий потенціал, щоб перевершити наших супротивників в інноваціях", – сказала президентка Єврокомісії.
За її словами, ЄС має створити більш уніфіковані системи оповіщення та посилити транскордонну координацію. Крім того, у взаємодії з НАТО планується провести комплексну оцінку систем раннього попередження про безпілотники в регіоні.
Президент Литви Гітанас Науседа зі свого боку заявив, що останні інциденти з дронами над Балтійським регіоном демонструють нову безпекову реальність для всієї Європи. Він наголосив, що атаки та інформаційний тиск з боку Росії є частиною гібридної агресії.
"Це не поодинокі провокації чи випадкові події – це прямий наслідок агресії Росії проти України", – заявив литовський лідер.
Науседа додав, що країни Балтії не дозволять використовувати свій повітряний простір або територію для атак на інші держави. Він також закликав ЄС прискорити реалізацію ініціативи Eastern Flank Watch, яка передбачає посилений моніторинг повітряного простору, розвиток систем боротьби з дронами та зміцнення ППО.
Литовський президент наголосив, що без сильної України не буде безпечної Європи. За його словами, ЄС має не скорочувати, а збільшувати військову, фінансову та політичну підтримку Києва, а також зберігати максимальний санкційний тиск на РФ.
Нагадаємо, Росія 24 травня здійснила один із наймасованіших ударів по Києву з початку 2025 року. Ворог використав понад півсотні ракет різних типів. Також росіяни задіяли сотні ударних дронів.
Також OBOZ.UA повідомляв, президент Володимир Зеленський відреагував на масований ракетний удар по Києву та інших українських містах. Глава держави констатував неадекватність агресора і закликав Сполучені Штати та Європу покарати Москву.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!