Є три причини: у Forbes пояснили, чим вигідна Путіну війна на Близькому Сході
Ескалація між США, Ізраїлем та Іраном може вплинути на позиції Росії на Близькому Сході. Журналісти видання Forbes дійшли висновку, що попри ризики для Москви, війна може дати Кремлю щонайменше три переваги.
Про це йдеться у матеріалі Forbes, де журналісти посилаються на оцінки аналітиків та дані щодо економічних і військових зв’язків Росії з Іраном. Зокрема, експерти Chatham House охарактеризували підхід Москви як "стратегічне балансування", зазначивши, що Кремль намагається не втягуватися глибоко у конфлікт, але підтримує постійний контакт з Тегераном.
Позиція Москви
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров висловив співчуття Тегерану і надав політичну підтримку. Водночас Москва не запропонувала суттєвої військової допомоги. І це, схоже, було свідомим вибором.
Рік тому Росія підписала з Іраном 20-річний договір про партнерство. Однак документ не передбачав створення військового альянсу чи зобов’язань щодо взаємної оборони. Навіть під час 12-денної війни Ізраїлю з Іраном у червні минулого року Москва не намагалася безпосередньо захищати іранський режим.
На перший погляд може здатися, що головними бенефіціарами війни є США та Ізраїль, а Росія ризикує втратити вплив. Якщо іранський режим ослабне або буде змушений піти на поступки Вашингтону, Кремль може втратити частину своїх позицій у регіоні. Подібна ситуація вже сталася у Сирії після падіння режиму Башара Асада, коли роль Москви за нового лідера Ахмеда аль-Шаара стала обмеженішою.
Ризики і втрати
Повне падіння іранського режиму також несе для Росії фінансові ризики. Йдеться про багатомільярдні інвестиції, включно з проєктом залізничного маршруту між Росією та Іраном і угодою на 25 мільярдів доларів щодо будівництва чотирьох ядерних реакторів на півдні Ірану. Москва також планувала розширювати присутність у нафтогазовому секторі країни.
Водночас автори матеріалу наголошують, що втрата авторитарних партнерів на Близькому Сході не обов’язково означає крах російського впливу. Після падіння Асада Росія втратила інвестиції та кошти, надані режиму у вигляді позик, але позбулася складного союзника. Президент РФ Володимир Путін раніше намагався переконати Асада піти на компроміси з сусідами та опозицією, однак безрезультатно.
Навіть після зміни влади у Сирії Росія зберегла військові бази, хоча й з певними обмеженнями. Переговори між новим сирійським керівництвом та Кремлем, за даними Forbes, виявилися для Москви продуктивними.
Менша залежність
Окремо аналітики звертають увагу на те, що Росія поступово зменшила залежність від Ірану. На початку повномасштабної війни проти України Москва активно використовувала іранські дрони Shahed та комплектуючі до них. Ці безпілотники стали одним із ключових інструментів ударів по українській інфраструктурі.
Однак з 2023 року Росія налагодила виробництво подібних дронів на власних підприємствах, зокрема у спеціальній економічній зоні в Татарстані. Тепер Москва здатна виготовляти безпілотники, майже ідентичні Shahed, у великих обсягах.
Іран також допомагав Росії порадами щодо обходу санкцій і підтримки роботи нафтогазового сектору. Але згодом Кремль створив власні альтернативні логістичні мережі та організував так званий тіньовий флот нафтових танкерів. У підсумку залежність від Тегерана стала менш критичною.
Три вигоди Кремля
Forbes називає три основні чинники, які можуть зіграти на користь Росії у разі затяжного конфлікту між США та Іраном.
По-перше, зростання цін на нафту. Понад 20 відсотків світового експорту нафти й газу проходить через Ормузьку протоку. Після початку війни іранська влада наказала суднам розвертатися. Потенційне перекриття цього маршруту може спровокувати стрибок цін, що вигідно для Росії, адже нафтогазові доходи формують близько 45 відсотків федерального бюджету РФ.
По-друге, нові оборонні контракти. Напередодні ескалації Іран уклав угоду про закупівлю 500 переносних зенітних комплексів Verba та 2500 ракет класу "земля–повітря" російського виробництва. Хоча ці системи мають обмежені можливості проти сучасної авіації, Тегеран і надалі залишатиметься покупцем російської зброї. За даними видання, з 1979 року Росія забезпечила третину всіх іранських імпортів озброєнь.
По-третє, можливе виснаження американських запасів боєприпасів. Тривале протистояння США з Іраном може зменшити резерви критично важливих ракет, зокрема перехоплювачів для систем Patriot та інших засобів ППО. Це може вплинути на здатність Вашингтона підтримувати Україну у довгостроковій перспективі. Президент України Володимир Зеленський уже зазначав, що події на Близькому Сході мають прямий вплив на переговори з Росією.
Загалом, підсумовує Forbes, хоча на перший погляд Москва ризикує втратити частину впливу, вона традиційно намагається використати глобальну нестабільність у власних інтересах. Кремль продовжує маневрувати між ризиками та можливостями, намагаючись отримати вигоду з нової конфігурації сил у регіоні.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що президент США Дональд Трамп заявив, що країна має "практично необмежені" запаси озброєння середнього та вище середнього рівня. Він вважає, що цього достатньо, аби вести війни "вічно" та при цьому досягати успіху.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!