Данія терміново призначила дострокові вибори: що трапилось
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про проведення дострокових парламентських виборів у країні. Голосування відбудеться 24 березня – на сім місяців раніше запланованого терміну. Заяву вона зробила під час виступу у парламенті Данії на тлі дипломатичної кризи навколо Гренландії.
Про рішення глави уряду повідомило агентство Bloomberg. Видання цитує слова Фредеріксен про те, що країна входить у період серйозних викликів і потребує оновленого мандату довіри.
"Це будуть вирішальні вибори, бо протягом наступних чотирьох років нам, як данцям і як європейцям, справді доведеться стояти на власному шляху", – наголосила вона.
Політична напруга навколо острова
За словами прем’єрки, рішення про дострокове голосування з’явилося після того, як президент США Дональд Трамп на початку січня знову висловив претензії на Гренландію. Ця заява спричинила дипломатичну кризу між країнами. У Копенгагені підкреслили, що питання суверенітету королівства не підлягає обговоренню.
Водночас ситуація вплинула і на внутрішню політику. Опитування Voxmeter показали зростання підтримки Соціал-демократичної партії до 22,1 відсотка порівняно з 18 відсотками до початку кризи. Уряд заявляє, що суспільство згуртувалося перед зовнішнім тиском.
Рішення і наслідки
Фредеріксен пояснила, що Данія має визначити подальші відносини зі США та посилити власну безпеку. Вона також заявила про необхідність переозброєння для забезпечення миру в Європі та зміцнення єдності ЄС.
"Ми повинні визначити наші відносини зі США. Ми повинні переозброїтися, щоб забезпечити мир на нашому континенті. Ми повинні об’єднати Європу та захистити майбутнє Королівства Данія", – сказала прем’єрка.
Уряд уже розпочав підготовку до виборчої кампанії. Серед кроків – запровадження грантів на продукти харчування через інфляцію, посилення міграційної політики та реформа шкільної системи. Попри відкритість конфлікту щодо Гренландії, глава уряду запевнила, що ситуація залишатиметься під контролем під час кампанії.
Нагадаємо, що напруженість між країнами загострилася після того, як Дональд Трамп підтвердив інтерес США до купівлі найбільшого острова у світі. У Данії такі заяви назвали неприйнятними та наголосили на непорушності суверенітету. Згодом конфлікт перейшов і в економічну площину – у країні почали бойкотувати американські товари. Водночас сторони розпочали переговори щодо майбутньої співпраці в арктичному регіоні.
Що передувало
У суботу, 21 лютого, Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що США відправлять чудовий плавучий шпиталь до Гренландії, щоб подбати про багатьох людей, які "хворі" та про яких "там не піклуються".
Нагадаємо, американський президент заявив, що США повинні контролювати Гренландію, щоб забезпечити її безпеку, хоча він відмовився від попередніх погроз захопити її після укладення "рамкової" угоди з генсеком НАТО Марком Рютте, щоб забезпечити більший вплив США.
Попри це, Дональд Трамп неодноразово заявляв, що анексія острова потрібна Вашингтону заради міжнародної безпеки. Він визнав, що для нього не головне, чи хочуть люди з Гренландії стати американцями; таке "приєднання" необхідне, і завдання США – переконати населення в цьому.
Як повідомляв OBOZ.UA, Республіканська партія Сенату США обіцяє блокувати будь-які спроби глави Білого дому захопити Гренландію військовою силою. Це сталося на тлі того, що його делегати в середу не відмовилися від своїх вимог щодо контролю над островом.