Як у Любеку винайшли марципан і стали робити червоне вино

747
Як у Любеку винайшли марципан і стали робити червоне вино

Ганзейське місто Любек в північній Німеччині - неофіційна марципанова столиця світу. Однак привезти звідси в подарунок можна не лише традиційні солодощі, але й місцеве вино.

Німецьке місто Любек розташоване приблизно в годині їзди від Гамбурга і заслужено популярне серед іноземних та німецьких туристів. Попри велику кількість відвідувачів, особливої ??штовханини тут майже ніколи не виникає. Архітектурно-історичні та кулінарні пам'ятки ненав'язливо чекають на гостей кожному розі.

У цьому місті, розташованому в північнонімецькій федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн, живе близько двохсот тисяч людей. "Королева Ганзи" - в Середньовіччя Любек був одним з найважливіших торговельних центрів Європи й головним містом Ганзейського союзу, купці якого впродовж багатьох століть контролювали торгівлю та морські шляхи на Північному морі й у Балтиці.

Привозили до морського порту в основному рибу, хутро й віск та відправляли їх далі в південному напрямку. А звідси кораблі йшли наповнені "білим золотом" - сіллю, а також виробами німецьких і європейських ремісників, сукном, пивом, зерном, продуктами, будівельними матеріалами.

Ганзейська спадщина

Ганзейська торгівля тривалий час визначала ритм життя міста та вирішальним чином вплинула на вигляд Любека. Головні архітектурні пам'ятки міста, серед яких - Голштинські ворота й церква Марієнкірхе, включені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зовнішній вигляд цих свідків ганзейскої історії вражає, але познайомитися з нею можна ще ближче, скуштувавши традиційні солодощі зі знаменитого тутешнього марципану.

Любек - неофіційна марципанова столиця світу. Щодня ці солодощі відвозять звідси тоннами. Згідно з легендою, історія їх почалася в голодному 1407. Коли запаси продуктів у місті майже закінчилися, хтось вирішив перемолоти залишки мигдалю, додати цукор, змішати, а потім з отриманої маси виліпити невеликі хлібці, щоб роздати їх бідним, наприклад, у міському Госпіталі Святого Духа.

Зараз солодощі з марципану виробляють на чотирьох традиційних підприємствах Любека. Найвідоміше і найбільше - компанія Niederegger, що експортує свою продукцію до сорока країн світу. Фірмове кафе, що розташувалось поруч з міською ратушею, вважається обов'язковим пунктом програми для всіх туристів. Марципан в Німеччині дають посмакувати і найменшим, тому відвідування цього кафе у багатьох неодмінно викликає найприємніші спогади з дитинства.

Усе про марципан - усе з марципану

На першому поверсі - крамниця "Marzipanerie", в якій очі розбігаються від розмаїття. З марципану тут роблять не лише цукерки та батончики, а й різні фігурки: від мініатюрних Голштинських воріт, жаб і морських зірок - до маленьких рожевих поросят "для вдачі". Останні традиційно користуються особливим попитом. Відвідувачі крамниці можуть також випробувати вдачу та виграти кілька солодощів, якщо дадуть правильну відповідь на запитання вікторини про марципан. Ці запитання ставить спеціальний автомат.

На другому поверсі розташоване кафе з величезним вибором тортів, при приготуванні котрих місцеві кондитери теж не скупляться на марципан. Зали прикрашені різними марципановими скульптурами та марципановими архітектурними моделями ручної роботи.

Поряд розташована ще одна відома кондитерська - Marzipan-Speicher, в якій відвідувачі під час 45-хвилинного шоу можуть власноруч розмалювати різні марципанові фігурки. У перервах між демонстрацією солодких справ майстер Буркард Лой, якого можна відразу впізнати за помітним червоним ковпаком, особисто вітає клієнтів свіжою випічкою на пробу. На другому поверсі про різні досягненнях цього закладу розповідають газетні вирізки на стінах. Буркарду Лою є чим пишатись - разом з марципановою свинкою вагою більше тонни він потрапив до Книги рекордів Гіннеса!

Червоне вино північнонімецького розливу

Марципан - марципаном, але Любек також відомий своїм червоним вином, хоча розташований в північному регіоні, де виноград не росте. Почалося все за часів Наполеона. Солдати його армії далеко від батьківщини, звичайно ж, не хотіли відмовлятися від французького вина - звичного й улюбленого. Дерев'яні діжки, привезені з Бордо в захоплене ними місто, розмістили на зберігання в тутешніх підвалах. Через деякий час на свій подив вони помітили, що смак його став кращим, ніж удома! Судячи з усього, прохолодний північний клімат сприятливо позначився на процесі дозрівання - допоміг букету розвиватися ще більш інтенсивно.

Пізніше заповзятливі міщани не проґавили свій шанс і на привезеному матеріалі заснували в Любеку виноробні виробництва. Вино північнонімецького розливу отримало назву Lubecker Rotspon. Походить воно від старого німецького слова, що означає бочкове червоне вино. "Любекський ротспон" можна спробувати в одній з винних крамниць або замовити до столу в ресторані, наприклад, в "Шкіперському товаристві" (Schiffergesellschaft) - найстарішому готелі цього ганзейского міста. Раніше в його великому залі, прикрашеному макетами вітрильників, зустрічалися торговці та капітани, а сьогодні тут збираються охочі смачно поїсти.

Джерело:DW