Німецькі шедеври, які 70 років були заховані у московському спецсховищі

1,6 т.
Німецькі шедеври, які 70 років були заховані у московському спецсховищі

"Кранахи. Між Ренесансом та маньєризмом" - перша в російській історії виставка відомого німецького майстра та його майстерні. Окрім унікальної можливості побачити в одному просторі роботи Кранахів із російських музеїв та "гостьових" шедеврів із музеїв Європи, на відвідувачів очікує зустріч із зібранням Кранаха з палацу Фріденштайн. 26 із 48 живописних робіт - "родом" з Готи. Щоправда, лише дев'ять із них завезені нині з Німеччини. 17 картин були таємно доставлені до Москви у 1946 році "трофейними бригадами" і всі ці десятиліття перебували у відділі спеціального зберігання Державного музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна.

Колиска німецької культури

Коли у штаб-квартирі німецької залізниці Deutsche Bahn ухвалювалося рішення про маршрути надшвидкісних потягів, до них було включено також тюрінзьке містечко Гота зі скромною кількість жителів у 45 тисяч. Така честь була надана Готі саме тому, що це - один із осередків німецької національної культури та колиска Реформації. Саме тут знаходиться замок Фріденштайн та музей із мистецькими колекціями, які прославили старовинну Готу на весь світ.

Потрапляючи до цього міста, ми опиняємось в епіцентрі німецького духу. Тутешній курфюрст Фрідріх III на прізвисько Мудрий, засновник Віттенберзького університету, був покровителем Мартіна Лютера. Фрідріх III став першим європейським можновладцем, який підтримав оновлене християнство. Водночас далекоглядний князь призвав до свого двору в якості придворного художника молодого майстра Лукаса Мюллера, названого за містом його народження у франкському Кронасі Кранахом.

Кранах, один із перших переконаних протестантів, був найближчим другом Лютера. Його мистецтво (включно з відомими портретами лідерів Реформації) стало наймогутнішою пропагандистською зброєю епохи. На замовлення свого вельможного роботодавця Кранах писав портрети його родини та алегоричні сцени, релігійні сюжети та "установчі" картини - такі як "Закон і благодать", які декларують новий погляд на світобудову. А також оголених красунь, лише злегка декорованих прозорою тканиною та міфологічними іменами.

Кранах створив, по суті, цілий всесвіт, розмірковуючи про земне й небесне, походження світу, віру і гріх, кохання та війну. "Унікальна цінність нашого зібрання полягала саме в його історичній цілісності, - зауважує директор Фонду Фріденштайн, професор Мартін Еберле. - Важлива не лише кожна картина сама по собі, але їхня цілісність, контекст, що їх пов'язує". Але в тім-то і проблема, що упродовж останніх семи десятиліть цієї цілісності немає. Зібрання Кранаха розділили радянські "трофейні бригади".

Обов'язкові шедеври

Біографія самого Кранаха тісно пов'язана з Готою: тут він закохався та одружився, саме тут пізніше жили його діти. На одній із будівель Ратушної площі міста досі красується герб Кранаха з характерним крилатим змієм - знаком, подарованим герцогом своєму художнику.

Саме в Готу, у заново відбудований палац Фріденштайн, у 1640 році тодішній глава династії Ернст Благочестивий переніс на той час уже відоме зібрання, до якого входили картини Кранаха. Курфюрст Ернст створив у своєму князівстві найпрогресивнішу тоді в Європі систему управління, яка включала обов'язкову шкільну освіту із п'яти років для дівчат та хлопчиків. До речі, до обов'язків учнів належали відвідування кунсткамери, де зберігались і картини. На початку XIX століття зібрання було перенесене у спеціально побудований біля підніжжя Замкової гори музей - один із перших у Німеччині.

Мистецтво й війна

Унікальна княжа колекція зберігалася в Готі до кінця Другої світової війни. А потім…"Мистецькі колекції Готи були вивезені до Радянського Союзу повністю та дуже системно. Тут не відбувалися крадіжки та мародерства, як, скажімо, у сусідній Саксонії, - розповідає директор музею Мартін Еберле. - Імовірно, відіграла роль популярність зібрання". Менш системно відбувалася часткова репатріація цієї та інших колекцій наприкінці 1950-тих років, коли у СРСР вирішили повернути "хорошим німцям" у НДР їхню культурну ідентичність: бувало й так, що розривалися зібрання і навіть твори, які складалися з кількох частин (як це відбулося, наприклад, з "Готичним вівтарем", поверненим додому без стулок, які досі знаходяться в Москві).

У випадку Кранаха із приблизно 40 живописних робіт колекції до Готи повернулася половина. Друга половина залишилася у спецсховищі в державному музеї в Москві. Узагалі, словосполучення "Пушкінський музей, Москва" зустрічається у "Каталозі втрат" Готи особливо часто: крім Кранаха, в запасниках російського музею перебувають численні картини інших художників та цінні об'єкти із колишньої колекції курфюрстів.

"Зараз головне, що ці картини знаходяться не в підвалі, а на виставці і знову доступні для публіки й фахівців", - підкреслює професор Еберле. Німеччина, як і раніше, наполягає на дотриманні міжнародних домовленостей і не визнає претензій Росії на так звані "переміщені культурні цінності". Тому показана ця виставка буде лише в Росії, а до Готи у якості жесту-відповіді з Пушкінського музею приїдуть не картини Кранаха, а французький живопис.

Джерело:DW