"Примус" до миру: чому Захід поновив тиск на Україну
Цими днями Захід поновив тиск на Україну, щоб вона якнайшвидше виконала свою частину Мінських домовленостей.
І це при тому, зауважує у своїй статті в газеті "День" Микола Сірук, що Росія як підписант цих угод, а також підтримувані нею террористи не виконали перші дві ключові умови: припинення вогню та відведення важкої техніки від лінії розмежування.
Наприкінці лютого про необхідність виконання Україною Мінських домовленостей, внесення змін до Конституції та ухвалення законів про вибори та амністію говорили міністри закордонних справ Німеччини і Франції — Франк-Вальтер Штайнмаєр і Жан-Марк Еро, які перебували з візитом у Києві.
Читайте: Політика США у Європі: посилення НАТО і тиск на Київ (відео)
А тепер до тиску на Україну приєдналися голови комітетів у закордонних справах Німеччини, Франції та Польщі — Норберт Рьотген, Елізабет Ґіґу, Гжегож Схетина, а також помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд, які позавчора прибули з візитом у нашу країну.
На брифінгу для журналістів Норберт Рьотген наголосив на необхідності ухвалення Україною закону про проведення місцевих виборів на Донбасі.
"Україна не має обирати таку позицію, щоб просто очікувати, що Росія виконає свої зобов’язання згідно з Мінськими домовленостями. Україна повинна бути активною і довести, що готова виконувати вимоги і готувати законодавство, яке включає ухвалення нового закону про вибори, що дає можливість проведення виборів в регіонах східної України", — заявив він.
Читайте: Клімкін і Лавров телефоном обговорили реалізацію мінських угод
Тим часом Гжегож Схетина закликав депутатів парламенту України дійти спільної думки щодо таких виборів, щоби "українські партії домовилися і щоб у них був спільний погляд на ситуацію". Саме з цього, на думку польського депутата, має стартувати процес припинення вогню на Донбасі та мирне врегулювання конфлікту.
Елізабет Гігу теж зазначила, що не в інтересах України давати привід вважати, що зміни до Конституції будуть відкладені на тривалий час".
Відповідаючи на запитання журналістів, німецький депутат зазначив, що ухвалення закону про вибори та проведення самих виборів слід розмежувати. Адже провести вибори можна буде тільки тоді, коли в регіоні запанує мир і люди зможуть "спокійно прийти проголосувати".
Однак ніхто з іноземних депутатів не пояснив, як на окупованих територіях може бути забезпечено проведення виборів згідно з українським законодавством. Усе, скоріше за все, в кращому буде виглядати як референдум у Криму.
Читайте: У Мінську не змогли домовитися щодо відкриття пропускного пункту в Луганській області
Нагадаємо, що у січні цього року Вікторія Нуланд зустрічалась із помічником президента РФ Владиславом Сурковим в Калінінградській області і обговорювали Мінські домовленості. З цього приводу політолог Михайло Басараб написав: "Погані новини від парламентарів. Нуланд почала масовану облогу керівників фракцій... Вибори на окупованих територіях. Хто б сумнівався"
Але виникає питання, чому б спочатку Європі і Америці не змусити Росію та сепаратистів виконати перші два пункти Мінських домовленостей, а потім уже тиснути на Україну. А так виглядає, що наші партнери вирішили тиснути на слабшого. Тим більше, що всі експерти поділяють думку України, що на Донбасі неможливо провести вибори.
З іншого боку, проведення таких виборів без забезпечення контролю з боку України та ОБСЄ фактично означатиме легітимізацію існуючої злочинної влади на Донбасі. Це все одно, що запустити гангрену в серце країни. Після цього Росія зможе як хотітиме маніпулювати Україною. То чи цього хочуть на Заході, чи будь-що відновити торговельні зв’язки з Росією.