В стародавніх римських записах знайшли позабіблійні докази існування Ісуса

Питання про те, чи існував Ісус Христос як реальна історична постать, століттями залишалося одним із найбільш обговорюваних в історії. Для більшості сучасних істориків цей факт уже не викликає суперечок. Однак головний інтерес сьогодні становлять не релігійні тексти, а свідчення авторів, які не мали жодного стосунку до християнства.

Нова увага вчених до давньоримських та єврейських рукописів дозволила поглянути на історичну постать Ісуса поза контекстом Нового Завіту. Про це повідомляє науковий портал Arkeonews.

Про що писали римські історики

Головними джерелами в цій дискусії є два античні автори – римський історик Тацит і єврейський хроніст Флавій Йосип. Одним із найавторитетніших і найоб’єктивніших свідчень історики вважають працю римського історика Тацита "Аннали", написану близько 116 року н. е.

Описуючи Велику пожежу в Римі, що сталася в 64 році н. е., Тацит розповідає, як імператор Нерон поклав провину за катастрофу на громаду, яку називали християнами.

Джерело (Кодекс Медіче 68 II, аркуш 38 з Бібліотеки Медічеї Лауренціана) підтверджує, що Тацит безпосередньо пов’язував назву групи з ім’ям Христа, якого стратили за часів правління імператора Тіберія прокуратором Понтієм Пілатом.

Цінність цього документа полягає в його неупередженості та навіть ворожості. Тацит зневажав християнство, називаючи його "небезпечним марновірством". Він не намагався захистити Євангелія чи підтримати віруючих, а лише фіксував історичний факт і пояснював походження групи, яка йому не подобалася.

Його хроніка точно збігається з ключовими подіями Нового Завіту: Ісус був страчений римською владою в Юдеї в період між 26 і 36 роками н. е.

Випадкова згадка про Якова

Другим найважливішим джерелом стали праці Флавія Йосипа – єврейського священика й аристократа, що жив у I столітті при дворі римських імператорів з династії Флавіїв. У своїй праці "Юдейські старожитності" він описує страту Якова, одного з лідерів ранньої єрусалимської церкви.

Щоб читачі зрозуміли, про якого саме Якова йдеться, Йосип мимохідь називає його "братом Ісуса, якого називають Христом". Вчені вважають цю коротку фразу надзвичайно вагомою: Ісус не є головним героєм цього уривка, його ім’я згадано лише як маркер для ідентифікації брата. Це доводить, що для Йосипа та його римської аудиторії Ісус був цілком реальною та відомою постаттю з недавньої історії.

Існує й більш розгорнутий текст Флавія Йосипа про Ісуса, відомий як Testimonium Flavianum (збережений у рукописі XV століття в Національній бібліотеці Франції). У ньому Ісус названий "мудрецем" і вчителем, якого Пілат засудив до розп’яття.

Однак цей документ викликає суперечки. Деякі фрази звучать надто по-християнськи для юдейського історика. Наприклад, прямі твердження про те, що Ісус був Месією і воскрес на третій день. Сучасні дослідники сходяться на думці, що первісний текст Йосипа Флавія дійсно містив згадку про Ісуса як реального вчителя, але пізніше християнські переписувачі доповнили його релігійними формулюваннями. Навіть без цих "вставок" основна частина тексту чітко вказує на історичність Христа.

Як повідомляв OBOZ.UA, більшість вчених стверджує, що точна дата народження Ісуса невідома, а традиційне святкування 25 грудня церква обрала з низки ритуальних та календарних причин. Свої теорії дослідники ґрунтують на історичних хроніках, астрономічних спостереженнях та біблійних текстах.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!