Недалеко від України: вчені заявили, що могли знайти решти найдавнішого предка людини
Вчені повідомили про нову археологічну знахідку, яка може змінити сучасні уявлення про походження людини. У Болгарії дослідники виявили скам’янілість, що може належати одному з найдавніших предків людства.
Якщо ці дані підтвердяться, історія появи перших гомінінів може потребувати перегляду. Раніше вважалося, що найдавніші представники людського роду виникли в Африці приблизно сім мільйонів років тому. Однак нові дослідження, опубліковані у науковому журналі Palaeobiodiversity and Palaeoenvironments, припускають, що цей процес міг розпочатися на території Євразії.
Найдавніші предки людини
Археологи досліджували рештки давнього примата, відомого як грекопітек, який жив близько 7,2 мільйона років тому. Вперше цей вид був ідентифікований у 2017 році після виявлення кількох зубів на території Греції, пише IFLScience.
Нещодавно на археологічній ділянці Азмака в Болгарії вчені знайшли нову скам’янілість – стегнову кістку, яка належала особині вагою приблизно 24 кілограми. Аналіз показав, що кістка має подовжену шийку стегна, яку науковці вважають характерною ознакою двоногого пересування.
Права стегнова кістка предка людини. Джерело: link.springer.com
Професор Девід Бегун з Університету Торонто зазначив, що цей представник роду Graecopithecus може бути одним із найдавніших відомих предків людини. За словами дослідників, знайдена скам’янілість має риси, які пов’язують її з більш пізніми гомінінами.
Якими були грекопітеки
Дослідники припускають, що грекопітек не був повністю пристосований до двоногого способу пересування. Ймовірно, він пересувався як на двох, так і на чотирьох кінцівках, що свідчить про перехідний етап еволюції.
Стегнові кістки гоміноїдів. Джерело: link.springer.com
Науковці вважають, що формування двоногості у предків людини відбувалося поступово та складалося з кількох етапів. За їхніми словами, грекопітек міг еволюціонувати від давніших євразійських приматів і згодом стати частиною еволюційного ланцюга, який зрештою привів до появи роду Homo.
Дослідники також припускають, що через зміни клімату наприкінці міоцену, коли ліси скорочувалися, а частина регіонів перетворювалася на посушливі території, давні примати були змушені адаптуватися до життя на землі. Саме ці зміни могли сприяти розвитку двоногого пересування.
Раніше OBOZ.UA писав про дослідження науковців щодо успадкування рис предків.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.