Чому жінки живуть довше за чоловіків: вчені знайшли переконливу причину
Уже понад двісті років науковці фіксують, що тривалість життя жінок є довшим ніж у чоловіків. Дослідники пояснюють це так званою "гетерогаметною теорією статі", яка полягає в тому, що чоловіки мають різні статеві хромосоми – X і Y, тоді як у жінок вони однакові (XX).
Через це чоловічий організм більш уразливий до генетичних мутацій і захворювань, що в середньому призводить до коротшої тривалості життя. Про це йдеться в матеріалі Daily Mail.
"Ми вважаємо, що гетерогаметна стать частково є відповіддю", – пояснив автор дослідження з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу, доктор Фернандо Кольчеро.
Жінки мають перевагу у тривалості життя
Ще з 1740-х років науковці помітили, що жінки в середньому живуть довше за чоловіків, і ця тенденція простежується майже в усіх країнах та історичних епохах. За даними Our World in Data, нині середня тривалість життя у світі становить 73,8 року для жінок і 68,4 року для чоловіків. Хоча конкретні показники змінюються з часом, жінки стабільно мають перевагу у віковій тривалості.
Подібну закономірність можна спостерігати й серед деяких видів тварин. Міжнародна група вчених встановила, що самки ссавців, зокрема бабуїнів і горил, також зазвичай живуть довше за самців. Водночас у представників інших класів тварин ситуація протилежна: серед птахів, комах і рептилій часто саме самці відзначаються більшою тривалістю життя.
Щоб глибше зрозуміти ці відмінності, дослідники проаналізували дані про 528 видів ссавців і 648 видів птахів, що утримуються в зоопарках по всьому світу.
Результати показали, що у 72% видів ссавців довше живуть самки, тоді як у 68% птахів – самці. Основним поясненням цього явища серед ссавців учені вважають "гіпотезу гетерогаметної статі". Вона полягає в тому, що дві X-хромосоми у самок забезпечують захист від шкідливих мутацій, тоді як у самців відсутня друга X-хромосома, здатна компенсувати дефектний ген, що підвищує ризики захворювань і скорочує тривалість життя.
"По суті, якщо у вас є дві копії однакових генів, це краще, ніж одна", – наголосила автор дослідження та доктор з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка Йоганна Старк.
За її словами, можливо, що Y-хромосома часто містить довгі фрагменти повторюваної ДНК, які можуть бути шкідливими.
Науковці зазначають, що окрім генетичних причин, існують й інші, менш визначальні фактори, які можуть пояснити, чому самки ссавців живуть довше за самців. Одним із таких чинників вони називають статевий відбір.
Це процес, під час якого особини змагаються за можливість привабити партнера. У тваринному світі це часто проявляється тим, що самці еволюціонують, набуваючи яскравих або виразних рис, як от більший розмір тіла, барвисте оперення чи навіть своєрідну "зброю" – наприклад, роги в оленів.
Однак дослідники припускають, що така еволюційна перевага має і зворотний бік, зокрема, енерговитратні або ризиковані фізіологічні особливості, які допомагають у змаганні за партнера, водночас можуть скорочувати загальну тривалість життя самців.
"Теоретично, їх виробництво та утримання є дуже дорогими, а також пов’язані з більшою схильністю самців боротися за монополізацію самок", – сказав доктор Кольчеро.
На тривалість життя може впливати батьківство
По-третє, вчені припускають, що різниця у тривалості життя може бути пов’язана з рівнем батьківської опіки. Дослідження показали, що стать, яка більше вкладає зусиль у догляд за потомством, зазвичай живе довше.
Оскільки саме самки ссавців найчастіше беруть на себе основну роль у вихованні, вони, ймовірно, еволюціонували так, щоб залишатися живими доти, доки їхнє потомство не стане самостійним або не досягне статевої зрілості.
Існує також давня гіпотеза, що різницю у тривалості життя можуть зумовлювати зовнішні чинники, наприклад – хижацтво, захворювання чи суворі кліматичні умови. Втім, результати нового дослідження не підтвердили цієї теорії.
"Дослідники використовували популяції зоопарків для перевірки цієї ідеї, де такий тиск практично відсутній, але виявили, що розриви в тривалості життя зберігаються навіть за цих захищених умов. Порівняння популяцій у зоопарках та диких тварин показало, що розриви в зоопарках часто були меншими, але рідко зникали, виявили вони", – зазначено у матеріалі.
Загалом результати нового дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, свідчать, що різниця у тривалості життя між статями має глибоке коріння як у генетичних, так і в еволюційних механізмах. Такі відмінності не можна пояснити лише впливом довкілля, адже вони є частиною нашої біологічної історії та, ймовірно, збережуться і надалі.
Доктор Кольчеро зазначає, що, окрім генетичних чинників, на цей розрив можуть впливати й соціальні та поведінкові аспекти, які не були повною мірою враховані під час дослідження.
Як повідомляв OBOZ.UA, вчені з'ясували, що маленький метелик під назвою атласний блакитний є абсолютним рекордсменом серед тварин за кількістю хромосомних пар. Цей вид, що мешкає в горах Північної Африки, має до 229 пар хромосом на клітину, що є надзвичайно високим показником порівняно з більшістю інших метеликів (31-32 пари) і навіть людиною (23 пари).
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!