Літературний конкурс. Про гриби

У Німеччині гриби зовсім не такі, як у Росії. У німців гриби не зовсім справжні, так як самі німці не дуже-то вірять в своє існування, а все тому, що свого часу начиталися різних філософів, яких у Німеччині завжди було більше, ніж нормальних людей. Тому німецькі гриби не збирають і не їдять. Їх привозять з інших країн виключно для туристів, або розводять, як розводять курей або свиней.

У Росії ж гриби реальні, справжні і дуже смачні. Ними отруїтися неможливо. Вони не боятися ні радіації, ні кислотних дощів, ні німців, ні навіть французів. Якщо, приміром, ви з'їли мухомор, то в гіршому випадку у вас заболить живіт, а в кращому - поболить і пройде.

У Німеччині ж якщо російська, та ще й під кайфом, пройде по лісовій дорозі і, не дай бог, чхне, то в радіусі одного кілометра всі гриби миттєво хворіють. І якщо голодний німець, якого в природі не існує, але в принципі можна уявити, раптом з'їсть такий гриб, то помре ще до того, як встигне його гарненько прожувати. Тому правильно кажуть французи:,, Що російській добре, то німцю зовсім навпаки ". Хоча свинину люблять і ті, і інші. Але при цьому у німців свиня - лайливе слово, і їм називають всіх російських, або тих, хто на російських схожий. Росіяни ж, навпаки, називають так один одного, що логічно, враховуючи раніше сказане, але тверезі російські, що в природі спостерігається не частіше, ніж поява марсіан, обзивають так нетверезих росіян, що нелогічно щодо свиней, які зовсім не п'ють, ну хіба що в цирку, де, приміром, слон випиває аж відро за раз. Свиням, ясна річ, прикро. Що ж їм так не пощастило? - Зага-а-а-дка ....

А винні всі ті ж французи. Це вони росіян з німцями посварили. Колись німців в Росії любили. Їх навіть царями призначали. Народ спочатку лякався і налягав на горілку з грибами, але потім звик і став німецьких царів сильно любити, та інших німців теж.

У Франції в той час з'явився маленький, товстий і дуже злий Бонапарт, до речі, вилитий гриб, особливо коли в капелюсі. А без капелюха його ніхто і не бачив, навіть його мама. Коли він народився, мама подивилася на нього, крикнула: -,, Викапаний гриб! ", - І померла. Французи-то гриби люблять, і це добре, але от чому вони люблять жаб? - Зага-а-а-дка .... Так от, Бонапарт німців сильно не любив. Як побачить німця, так відразу - стриб на коня і кричить війську:,, Солдати! Шерше ля фам! ", - Що означає - шукайте жінку! Ну солдати, відома справа, їх грибами не годуй - дай жінку пошукати, відразу впадають шукати і нічого не знаходять, крім німця, який навіть якщо і жінка, то на жінку не дуже-то і схожий. Ну немає в Німеччині жінок. Там все більше фрау. Це людина такий, на жінку схожий, але вже дуже дурний з обличчя. Дуже нервовий і ходить в тапочках. А французам, їм тільки красу подавай, хоча і їх француженки теж не дуже, боляче худі. Так от, побачать замість жінки німця, турбуватимуться дуже і давай його бити, але це б ще куди не йшло, а то раптом починають його годувати жабами, ну тут німцеві і кінець приходить. Багато німців таким чином винищили. Ті й побігли до Росії. А французи за ними навздогін. Прийшли до нас, озирнулися і кажуть:,, У вас свободи немає ". Наші сильно напружилися, тому як про це ніхто нічого не чув. Че таке? - Питають. Французи пояснити толком не змогли. Тоді й кажуть:,, добре вам живеться? "Тут в саму точку і потрапили. Російських грибами не годуй, дай на життя поскаржитися.,, Погано "- кажуть. ,, А хто винен? "- Запитують французи. ,, А бог його знає "- відповідають росіяни. ,, Ми теж знаємо "- кажуть французи, -,, Від того, що німців у вас багато". Російські озирнулися - і насправді, кругом одні німці. ,, Що робити? "- Питають. ,, Здогадайтеся з трьох разів'' - сказали хитрі французи і стали вважати, тому що росіяни вважати розучилися відтоді, як у них німці з'явилися. До трьох наші завжди добре рахували. А от далі виходило гірше. Адже скільки Не вважай-кінця все одно не видно. Метафі-і-і-ЗІКу, "- зітхали росіяни і, порахувавши до трьох, діставали горілку, сідали під ялинку і випивали її, закушуючи свіжими грибочками. Так ось французи почали вважати, а росіяни - думати. Думати вони дуже любили. Французи вважали - вважали, глянь, а росіяни вже всі сплять. Плюнули французи і пішли до себе в свою Францію. А російським сон і наснився. Ніби німці своїх фрау російським віддають, а російських дружин собі забирають. І начебто і нічого. Старі-то дружини і так набридли зі своїми прокурорськими питаннями, на які ні тверезого, ні п'яному відповісти немає ніякої можливості. Та ось невдача - дітлахи пішли від німецьких дружин - по-русски ні слова, все на німецькому шпрехають і замість молока пиво п'ють. Тут російські разом і прокинулися. ,, Тепер знаємо, - кажуть, - що робити ". А французів-то і слід прохолов. Одні німці кругом працюють. Спочатку вирішили німців прогнати, але злякалися: хто ж працювати буде? І вирішили йти по домівках охороняти своїх дружин. А проти німців, однак, затаїлися до пори. Так і жили деякий час. Німці працювали. А російські своїх дружин охороняли. Поки в Німеччині не з'явився тато Карла: великий, товстий і дуже добрий. Він хотів добра всім людям: і німцям, і російською, і навіть хитрим французам. Для початку він вистругав з деревинки собі сина і назвав його Фрідріхом. І став його вчити. У німців з цією справою все добре. Там будь-якого, самого дерев'яного, вивчити можна. Ось вивчив він Фрідріха, і той став сунути свій ніс туди, куди тільки французи свій ніс і тицяли. І затіяли вони з татом Карлою великий шухер, тобто по-російськи бунт виходить. ,, Де ж нам його влаштувати? "- Подумали вони і вирішили влаштувати в Росії, тому як в Росії найбільше люблять побунтовать. Як наїдяться мухоморів, так їм одразу бунт подавай. І рік-то в Росії видався особливий. Дуже багато мухоморів вродило. І тут почалося таке, що до цих пір ніхто нічого зрозуміти не може. Мізки у всіх стали набакир. Думки сильно стикаються і травмують один одного. Вобщем, пурга-а-а .... Але надія є. Якщо навчити німців є гриби, російським полюбити жаб, а французам перестати робити капості, то буде у всіх мир і злагода. Так-то.