Літературний конкурс. Вибори в Україні 2004 року
Пролог.
Україно, рідна мати,
Скільки ти перетерпіла!
Якіх Синів Саджан За гратами?
Колі ж ти розправіш крила?
Колі ж в тобі будут свобода і воля?
Колі ж ти картає не будеш?
Колі ж в тобі буде краще частка?
Колі ж ти ганьбу забудеш?
Колі ж перестануть тобою вправляті,
Москва та влада бандитів?
І вокруг тобі представляті
Країною третього світу.
Дія перша.
Місце Дії: Адміністрація Президента України, вул. Банкова 11.
Діючі особи:
Леонід Кучма - президент України
Віктор Янукович - прем'єр-міністр Украіни
Віктор Медвечук - голова адміністрації президента України
Віктор Пінчук - бізнесмен
Велика думка Плекан, Коха,
У стінах московського Кремля,
Кого б на Україні правити поставити
На возбудить уголовное дело "руського царя".
(Дзвонить Путін)
Путін: Брат мій, молодший, Леонід,
Адже скоро вибори у вас.
На кого маєш вигляд,
Адже в Росії нафту і газ.
Кучма: Мій великий пан,
Я не вирішую тут один.
Лише скажу Вам для прикладу,
Коль не поставимо ми прем'єра,
Те нас не тільки чекає розплата
Від футбольного фаната,
А не отримаємо ми часткою
З заводів наших прибутків.
Медвечук і Пінчук:
Мі такоже скажемо натомість,
Чи не может влада геть іти.
Рахунки, бізнес, нерухомість
Мі повінні Зберегти.
Янукович: Братва, я Вам скажу, в натурі,
Спасибі, що ві прочитайте мене.
Але для такої кандидатури
Чи не котить біографія моя.
І треба багато виступати,
Не знаю, блін, ні фраз, ні слів,
Як шоби не голосувати,
Боюся, що не наберу я голосів.
І хоч зараз я при ролях,
І на сьогоднішній момент
З усіма Вами я в частках,
Але є серйозний конкурент.
Медвечук: Немає краще претендента,
А Це вже не твоя турбота,
Як нам зніщіть конкурента,
Це ж не нова для нас робота.
Не стали довго зволікати,
А стали думати, міркувать.
Може голову відрізать,
Може в землю закопати.
Чі машину підірваті,
Може в річці утопіті,
Чі Відправити За гратами,
Та й рішілі отруїті.
І НЕ Вийшла, як зазвічай,
Кому ж вікажеш догани?,
Лиш спотворене Обличчя,
Аджея це ті ж непогано.
Можна сміло обвинили,
Мовляв втиснув до обману,
Заганьбіті, прісороміть,
І ввести всех у Омані.
Кучма (Путіну):
Прости, мій старший, брат,
Ми запустили механізм,
Але не врахували зовсім той факт,
Що там здоровий організм,
Путін: Буду коротким,
Не треба, брат, панікувати,
Але коль трапилося вже ось так от,
Можна і проголосувати.
Адже не мені тебе вчити,
І не мені ж допомагати
Твій адмінресурс включити,
Голоси сфабрикувати.
Щоб зміцнити нашу перемогу,
Ти придумай ювілей,
Я особисто сам до тебе приїду,
І привезу з собою друзів.
Вмить захвачу з собою глав
(Не в джунглях, є ж телефони),
З суверенних мені держав,
Моїх східних регіонів.
Янукович: Братва, не зрозумів, що, знову,
Без мене стали вирішувати.
Я ж все ж кандидат,
Ось, в натурі, мій мандат.
Пінчук і Медвечук:
Ти такий же кандидат,
Як Тимошенко - дипломат.
Заразитися ти НЕ Репете
І граматику Штудії.
Такоже годину не вітрачай,
Економіку Вивчай.
Тобі ж треба щось казати,
Колі підеш на дебати.
Чі головний твій аргумент,
Що козел, твій опонент?
Янукович: Вирішуйте, ладно, все нормально,
Зате біг-борди мої всюди,
Моїм же виборцям по кайфу,
Моє економічне диво.
Пінчук і Медвечук:
На прем'єровій посаді,
Президент, ти, чи будь хто,
М залішімось при владі,
І татусь наший Кучми.
Медвечук: Ой, не дай Боже програті,
Даже страшно уявляєтся,
Бо не хочеться ж, браття,
Ті, що маємо втрачать.
Кучма: Так Якби ж Тільки втрачать,
Віддав бі й одразу.
Не хочу я зовсім у в'язницю сідать
За клятого цього Гангадзе.
І побіглі Дні за днями,
Запрацювала режимно машина.
Друкувалися бюлетні тисячи,
Відкріпні талони фальшіві.
Брехня на центральних каналах TV,
Безсоромної власти витівки.
У цею годину кандидат від опозіції
Збірає стотісячні мітінгі.
Пробуджує ВІН свідомість людини,
Прізіває підніматі голову,
Ніколи НЕ ставаті на Коліна,
Любити й шанувати рідну мову.
Кличе До волі свободи польоту
До шанування права людини
До братської Єдності заходу й сходу
Говорити, что Кожна людина єдина.
І маршем крокує по всех регіонах,
І безліч збірає пріхільніків
Стіною стояти людей міліоні,
Чи не бажають буті з Владом спільнікамі.
Дія друга.
Пройшло 2 тури віборі, вибори сфальсіфіковані, люди Вийшли на Вулиці, панує "помаранчева революція".
Місце Дії: Аеропорт Внуково. Москва. Росія.
Дійові особи: Леонід Кучма - президент України
Володимир Путін - президент России
Кучма: Вовчик, шеф, все провалилося,
Нічого ж не зрослося.
Мені і в страшному сні не снилося,
Що у нас тут почалося!
Намети, гасла, пікети,
Ледве я дістав квитки
На улюблений свій футбол.
Але коли туди прийшов,
І представили мене,
Почалася зовсім фігня.
Раптом вся етая юрба
Почала кричати "ганьба".
Я сидів там, як дурень,
Під крики "Ющенко Так"!
Путін: Я ж привітав претендента,
Отримавши з ЦВК інформацію.
Для легітимності моменту
Швидше призначай інавгурацію.
Кучма: Де ж її мені призначати,
Вдома чи в сауні?
Сьогодні абсолютно не можу сказати
Де завтра буду, сам я?
Путін: Здаватися швидко так не треба,
Треба вибори взагалі не визнавати.
Підготувати нового кандидата,
І через годик запускати.
Кучма: Легко сказати не визнавати,
Мене ж ніхто не хоче знати?
Путін: Так чого вже тут мудрувати,
Країну потрібно розділити.
Роздягли поки формально,
А потім поділи реально.
Для тебе, мій молодший брат,
Я особисто висаджу десант.
У Донецьк приїде, наприклад,
Мій давній друг - московський мер.
У нього такий запал,
Що відразу зробить розкол.
Кучма: Що робити з старим кандидатом?
Путін: Ти, Ленчик, що зовсім тупий?
Нехай їде він у свої пенати
І займається дружиною.
Поки велися переговори,
Пасла брехня й фальсіфікація,
Піднялісь голови до світла на гору,
У Україні народилась нова нація.
Народ не Хотів Вже буті рабами,
Чи не МІГ Вже терпіті Цю владу брехливості.
Ніяк НЕ Хотів ВІН вновь За гратами,
І вся Україна розправіла крила.
Розправіла крила на Зустріч свободі.
На Зустріч Братерство и Волі.
Так чесно ж проголосуєм,
Всієї країни рішається частка.